Ліндон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
Мітлонд і Ліндон були створені у 1 рік Другої епохи. Як уже зазначалося, в Ліндоні осіла більшість ельфів Белеріанду, що залишились у Середзем' ї - решта перейшли Сині гори і оселились в Ерегіоні, Великому Зеленоліссі та Ліндорінанді, заснувавши там свої королівства і змішавшись з лісовими ельфами Зеленолісся та Ліндорінанду.
 
Саурон після Війни Гніву попервах щиро розкаявся, але до Аману не повернувся. Побачивши покинутість світу, Саурон подумки відзначив, що валари покинулизалишили Середзем' я і вирішив заволодіти континентом. Однак він тривалий час приховував свої справжні цілі потайки, мандруючи ельфійськими королівствами і пропонуючи ельдарам свої вміння в майстерності та магії з метою "перетворення Середзем' я на квітучий сад". Проте Гіл - Галад та Елронд Напівельф, що жив тоді у Ліндоні, не повірили Сауронові і не пустили його до свого королівства<ref>{{Cite book|title=Сильмариліон - Про Перстені Влади і Третю Епоху|last=Толкин|first=Дж. Р. Р.|year=2008|publisher="Астролябія"|location=Львів|pages=299|language=укр.|isbn=978 - 966 - 8657 - 24 - 5}}</ref>. Натомість у Ерегіоні Саурон був щиро прийнятий Келебрімбором та іншими ельфами з Дому Ковалів ( Гвайт - і - Мірдайн), що згодились стати його учнями.
 
У 725 році нуменорський моряк Веантур зі своїм онуком принцем Алдаріоном (син Алмаріон, дочки Веантура дружини короля Тар - Менельдура) прибув у Мітлонд. Алдаріон потоваришував з Кірденом Корабельником і Гіл - Галадом, ставши королем Тар - Алдаріоном, підтримував дружні зв'язки Нуменора з Ліндоном.
 
== Примітки ==