Відмінності між версіями «Дробарка»

Розрізняють щокові, конусні, валкові, барабанні, молоткові і роторні дробарки та ступи, дробарки спеціального призначення. Вибір типу Д. визначається технол. завданнями. Щокові і конусні Д. — для дроблення абразивних матеріалів міцних і сер. міцності, валкові — для матеріалів сер. міцності, ударні — для м'яких і сер. міцності малоабразивних матеріалів. Прикладом сучасних спеціальних дробарок може бути вітчизняна двороторна дробарка А.Сінозацького для отримання кубовидного щебеню. Напрямки вдосконалення Д. — збільшення їх одиничної потужності, терміну служби, зниження рівня шуму і запиленості, автоматизація, оптимізація режиму роботи. Д. виготовляються на ряді вітчизняних заводів, зокрема Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ), Ясинуватському машинобудівному заводі, а також на заводах Кривого Рогу, Дніпропетровська, Красного Луча.
 
'''[[Щокова дробарка|Щокові дробарки]]''' установлюють переважно на збагачувальних фабриках невеликої продуктивності. Вони в порівнянні з конусними дробарками більш пристосовані для [[дроблення]] твердих матеріалів, займають менше місця по висоті, простіші конструктивно, але менш пристосовані для [[дроблення]] матеріалів пластинчастої форми.
Щокові дробарки працюють за принципом роздавлювання і частково стиранням між двома щоками, з яких одна — нерухома, а інша — рухома. Щокові дробарки розділяються на два кінематичних класи: із простим рухом щоки;— ЩДП (рис. а) і складним;— ЩДС.
[[Файл:Scheme Jaw Crusher.gif|thumb|[[Дроблення корисних копалин]], [[Щокова дробарка]].]]