Акушерство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок)
уточнення, доповнення
Рядок 1:
'''Акуше́рство''' (від {{lang-fr|Accoucheraccoucher}} — «народжувати», «приймати пологи») — [[наука]] про [[фізіологія|фізіологічні]] та [[патологія|патологічні]] процеси, що відбуваються в [[організм]]і [[жінка|жінки]] в зв'язку з [[вагітність|вагітністю]], під час [[Пологи|пологів]], а також в [[післяпологовий період]]. Лікарі-спеціалісти з акушерства називаються [[акушерка|акушерами]].
 
== Предмет вивчення ==
 
А.Акушерство вивчає і застосовує профілактичні, діагностичні й лікувальні заходи, що забезпечують сприятливий перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду;
 
'''завдання'''Задачею А. —акушерства є подавати відповідну допомогу в разі ускладненого чи патологіч.патологічного перебігу їх. Крім того, А. вивчає фізіологіч. та патологіч. процеси, що відбуваються в організмі новонародженої дитини протягом перших днів її життя, розробляє і застосовує найдоцільніші заходи догляду за дітьми цього віку.
 
== Історія акушерства ==
[[FileФайл:Eucharius Rößlin Rosgarten Childbirth.jpg|thumb|right|228px|<center>1513]]
Акушерство є однією з найстаріших галузей [[медицина|медицини]]. Деякі відомості з А. мали народи [[Стародавній Єгипет|Старод. Єгипту]], [[Стародавнія Індія|Індії]], [[Іудея|Іудеї]] та ін. А.Акушерство як наука виникло у [[Франція|Франції]], де ще в [[13 століття|13 ст.]] була відкрита палата для родільпороділь.
 
Перші поодинокі акушери в Україні з'явилися в кінці [[18 століття|18]]&nbsp;— в першій половині [[19 століття]] . Тоді ж працювали перші українці-гінекологи, що діставали освіту в зах. Європі, а діяли переважно в Петербурзі й Москві: Нестір ''Максимович Амбодик'' що став основоположником акушерства в [[Російська імперія|Російській імперії]], Данило Самойлович, Василь Ризенко, Олександр Данилевський.
Рядок 22:
{| class="wikitable"
|-
! Роки!! у містах !! на селах !! у колгосп.колгоспних полог.пологових будинках
|-
| 1937|| 11191 || 6682 || 8895
Рядок 41:
Радянське А. наполегливо опрацьовує багато питань, серед яких&nbsp;— полегшення перебігу вагітності, запобігання т. з. пізнім токсикозам та ін. ускладненням вагітності й родів, знеболювання родів, боротьба з надмірною втратою крові під час родів, з передчасними та затяжними родами, з травмою новонароджених, з мертвонароджуваністю і ранньою смертністю новонароджених, з материнською смертністю (взагалі мізерно малою) та ін. Розвиток рад. А. відбувається в тісному зв'язку з ін. галузями теоретич. і практич. медицини&nbsp;— [[фізіологія|фізіологією]], [[хірургія|хірургією]], [[бактеріологія|бактеріологією]], [[гінекологія|гінекологією]] та ін.
 
В СРСР працює понад 100&nbsp;кафедр А. і н.-д. інститутів охорони материнства і дитинства, які готують кваліфіковані акушерські кадри і опрацьовують актуальні питання А. В УРСР на 1 січня 1959 розгорнуто 28 &nbsp;549 родильних ліжок; колгоспних родильних будинків було 7 &nbsp;306. В 1958 стаціонарна допомога була подана в містах 99,5&nbsp;% роділь, у сільс. місцевостях&nbsp;— 96,7&nbsp;%.
 
Треба зазначити, що питома вага стаціонарної [[родопоміч|родопомочі]] в Україні до Жовтневого перевороту дорівнювала лише 3—5&nbsp;%. Рад. законодавство передбачає всіляке сприяння материнству, створює сприятливі умови для вагітних і матерів. Ще 8. VII 1944 був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання «[[Орден «Мати-героїня»|Мати-героїня]]» і заснування ордена «Материнська слава» і «Медалі материнства».
 
[[5 травня]]&nbsp;— [[Міжнародний день акушерки]].