|
== Принцип роботи ==
WWW працює за принципом [[клієнт-сервер]]: існує велика кількість серверів, які за запитом клієнта надають йому гіпермедійний документ. Такий документ складається із частин з різним представленням інформації (текст, графіка, звук, відео, тривимірні об'єкти тощо). В ньому кожен елемент може бути посиланням на інший документ чи його частину. Такі посилання в WWW
і так, що кожний інформаційний ресурс в глобальній мережі Internet однозначно адресується, а надісланий сервером документ може посилатися на інші документи на цьому ж сервері, чи на документи на інших комп'ютерах [[Internet]]. При цьому користувач не помічає цього і працює з усім інформаційним простором Internet, як з єдиним цілим. Посилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але й на інші сервіси і інформаційні ресурси Internet. Більш того, більшість програм клієнтів WWW (''[[браузер]]'') не просто розуміють такі посилання, а є додатково програмами-клієнтами відповідних сервісів: [[FTP]], [[Gopher]], новин мережі [[Usenet]], [[електронна пошта|електронної пошти]] і т. і. Таким чином, програмні засоби WWW — універсальні для різних сервісів Internet, а сама інформаційна система WWW грає інтегруючу роль.
== Основні поняття Всесвітньої павутини ==
[[Файл:Cern datacenter.jpg|thumb|Дата-центр [[CERN]]]]
Наведемо роз'яснення деяких термінів, які використовуються в WWW.
* [[HTML|'''''HTML''''']] (''hyper text markup language, мова розмітки гіпертексту''). Це формат гіпермедійних документів, які використовують в WWW для представлення інформації. Цей формат описує вміст документу, його структуру, а також його зв'язки з іншими документами. Зовнішній вигляд [[документ]]а на екрані користувача визначається навігатором — якщо користувач працює за графічним або текстовим [[термінал]]ом, у кожному випадку документ на [[екран]]і матиме різний вигляд. HTML виконує інтегруючу роль для елементів гіпермедійного документа. Імена файлів у форматі html, як правило, закінчуються на html (або мають розширення htm у випадку, якщо сервер працює під [[Windows]]).
* [[URL|'''''URL''''']] (''uniform resource locator, універсальний вказівник на ресурс''). Таку назву носять словесні посилання на будь-які інформаційні ресурси [[Internet]].
* До ресурсів [[Internet|''Internet'']] можна отримувати доступ і за [[IP-адреса|''IP-''адресою]] певного комп'ютера.
* [[HTTP|'''''HTTP''''']] (''hypertext transfer protocol, [[протокол]] передачі гіпертексту''). Таку назву носить протокол, за яким взаємодіють клієнт та сервер WWW для передавання гіпермедійного документа клієнту.
* '''''WWW''''' — сервіс прямого доступу, який потребує повноцінного підімкнення до [[Internet|''Internet'']]. Він вимагає швидких ліній зв'язку для документів, що містять багато графічної або іншої нетекстової інформації. Коли швидкості нижчі, втрачається частина переваг, які зробили WWW таким популярним.
== Проблеми та майбутній розвиток ==
Практично будь-яка інформація, яка подається для публічного доступу, може бути подана засобами ''WWW''; якщо ж ні, то це зумовлене лише деякими обмеженнями та недоліками самої ''WWW''. По-перше, з'єднання між клієнтом і сервером одноразове: клієнт посилає запит, сервер видає документ, і зв'язок переривається. Це означає, що сервер не має механізму сповіщення клієнта про зміну або надходження нових даних. Ця проблема сьогодні вирішується декількома способами: розробляється нова версія протоколу ''http'', яка дасть змогу підтримувати тривале з'єднання, передачу даних у декілька потоків, розподіл каналів передачі даних та управління ними. Якщо вона буде реалізована і буде підтримуватися стандартним програмним забезпеченням ''WWW'', то це зніме вищезгадані недоліки. Інший шлях — використання навігаторів, які зможуть локально виконувати програми на інтерпретованих мовах, як, наприклад, проект [[Java|''Java'']] компанії «[[Sun Microsystems|''Sun Microsystems'']]». Інший варіант розв'язку цієї проблеми — використання технології [[AJAX|''AJAX'']], на основі [[XML|''XML'']] та [[Javascript|''Javascript'']]. Це дає змогу отримувати дані з [[сервер]]а тоді, коли сторінка ''WWW'' вже завантажена з [[сервер]]а.
== Віхи вебу ==
=== Веб 2.0 ===
Розвиток [[WWW|''WWW'']] останнім часом значним чином здійснюється шляхом активного впровадження нових принципів та технологій, які отримали спільну назву [[Веб 2.0]]. Сам термін ''Веб 2.0'' вперше з'явився в [[2004]] році та покликаний ілюструвати якісні зміни в ''WWW'' на 2-му десятилітті його існування. Веб 2.0 є логічним вдосконаленням Веб. Головною особливістю Веб 2.0 є покращення та пришвидшення взаємодії веб-сайтів з користувачами, що призвело до стрімкого зростання активності користувачів. Це проявилось у:
* участі в Інтернет-спільнотах (зокрема, в форумах);
* розміщенні коментарів на сайтах;
* ведення персональних журналів ([[блог]]ів);
* розміщення посилань у [[WWW]].
Веб 2.0 запровадив активний обмін даними, зокрема:
* експорт новин між сайтами;
* активна агрегація інформації зі сайтів.
* використання [[API]] для відокремлення даних сайту від самого сайту
З точки зору реалізації сайтів Веб 2.0 підвищує вимоги до простоти та зручності сайтів для звичайних користувачів та націлений на стрімке падіння кваліфікації користувачів у близькому майбутньому. На передній план виноситься дотримання переліку стандартів та узгоджень ([[W3C]]). Це зокрема:
* стандарти візуального оформлення та функціональності сайтів;
* типові вимоги ([[SEO]]) [[Пошукова машина|пошукових систем]];
* стандарти XML та відкритого інформаційного обміну.
З другого боку, у Веб 2.0 понизилися:
* вимоги до «яскравості» та «креативності» дизайну та наповнення;
* потреби в комплексних Веб-сайтах (порталах);
* значення оффлайн-реклами;
* бізнес-інтерес до великих проектів.
Таким чином, Веб 2.0 зафіксував перехід WWW від одиничних дорогих комплексних рішень до сильно типізованих, дешевих, легких у використанні сайтів з можливістю ефективного обміну інформацією. Основними причинами такого переходу стали:
* критична нестача якісного інформаційного наповнення;
* потреба активного самовисловлення користувача в WWW;
* розвиток технологій пошуку та агрегації інформації в WWW.
Перехід до комплексу технологій Веб 2.0 має такі наслідки для глобального інформаційного середовища WWW. Зокрема:
* успішність проекту визначається рівнем активного спілкування користувачів проекту та рівнем якості інформаційного наповнення;
* сайти можуть досягати високої успішності та рентабельності без великих капіталовкладень, за рахунок вдалого позиціонування в WWW;
* окремі користувачі WWW можуть досягати значних успіхів в реалізації своїх ділових та творчих планів в WWW без наявності власних сайтів;
* поняття персонального сайту поступається поняттям «блог», «авторська рубрика»;
* з'являються принципово нові ролі активного користувача WWW (модератор форуму, авторитетний учасник форуму, блогер).
==== Приклади Веб 2.0 ====
Наведемо кілька прикладів сайтів, що ілюструють технології Веб 2.0 і, фактично, змінили середовище WWW. Це зокрема:
* [[LiveJournal|LiveJournal.com]] — глобальна спільнота блогерів;
* [[eBay|eBay.com ]]— Інтернет-аукціон зі саморегульовною спільнотою;
* [[Вікіпедія]] — найбільша у світі енциклопедія;
* ODP ([[dmoz|dmoz.org]]) — найбільший каталог сайтів, котрі редаговані людиною.
* [[Facebook.com]] — глобальна соціальна мережа;
* [[Gmail|Gmail.com]] — один із найпопулярніших сервісів електронної пошти;
* [[Reddit|Reddit.com]] — соціальна мережа новин;
Крім цих проектів, існують інші проекти, які формують сучасне глобальне середовище і базуються на активності своїх користувачів. Сайти, наповнення та популярність яких формуються в першу чергу не зусиллями та ресурсами їх власників, а спільноти користувачів, зацікавлених в у розвитку сайту, складають новий клас сервісів, які визначають правила глобального середовища ''WWW''.
== Регулювання вебу ==
== Див. також ==
== Посилання ==
* [http://www.w3.org/History/19921103-hypertext/hypertext/WWW/ Early archive of the first Web site]
* [http://www.mit.edu/people/mkgray/net/ Internet Statistics: Growth and Usage of the Web and the Internet]
== Література ==
* [[Веб-технології]] : підручник. Ч. 1 / В. В. Пасічник, О. В. Пасічник, Д. І. Угрин. – Л. : Магнолія 2006, 2013. – 336 с. : іл. – (Комп'ютинг). – Бібліогр.: с. 330-333 (53 назви). – ISBN 978-617-574-093-4
{{Інтернет}}
{{Internet-stub}}
{{Веб-сайти}}
[[Категорія:Всесвітня павутина| ]]
[[Категорія:Інтернет]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях]]
[[Категорія:Комп'ютерна термінологія]]
[[Категорія:Глобалізація]]
| 