Відкрити головне меню

Зміни

[[Рабство]] на острові було скасоване [[1896]] року, але багато з 500 тис. звільнених рабів залишилися слугами у колишніх господарів.<ref>{{cite book|last=Shillington|first= Kevin|title=Encyclopedia of African history|publisher=CRC Press|location=New York, NY|year=2005|isbn=1579584535|page=878}}</ref>.
 
26 червня 1960 була проголошена незалежність Малагасійської республіки. У результаті демократичних виборів до влади приходить Соціал-демократична партія на чолі з Філібера[[Філібер Ціранана|Філібером Цірананою]]. Неоколоніалістичний режим уряду Ціранана привів до різкого падіння рівня життя, поглиблення соціальних і етнічних протиріч. Країну охопила глибока економічна криза, мали місце масові антиурядові виступи і повстання. В умовах, що уряд Ціранана був змушений передати 18 травня 1972 владу військовим. Новий уряд очолив генерал Рамананцуа. Уряд Рамананцуа переглянув нерівноправні франко-малагасійські угоди 1960 і в 1973 підписало нові&nbsp;— такі, що стверджували суверенітет Мадагаскару і виведення з країни французьких військ. Була обмежена діяльність іноземного капіталу і введений контроль над експортно-імпортними операціями.
 
У 1975 реакційні сили за підтримки частини армійських офіцерів і поліції підняли збройний заколот. У лютому 1975 уряд Рамананцуа склав з себе повноваження. Був утворений Верховна Революційна Рада, яку очолив міністр закордонних справ Дідьє Рацірака. Новий режим взяв курс на соціалістичну орієнтацію. У грудні 1975 на референдумі були схвалені Хартія Малагасійської Соціалістичної Революції, нова конституція і обрання Раціракі президентом республіки. Уряд приступив до вирішення завдань з подолання спадщини колоніалізму і наслідків неоколоніалістичного правління, маючи на меті зміцнення політичної незалежності та досягнення економічної самостійності. Була проведена націоналізація банків і більшості великих торгово-промислових компаній. Було скасовано подушний податок, податок на худобу, підвищена мінімальна заробітна плата.