Бернард Меретин: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 28:
[[Файл:Костел Всіх Святих (мур.), с.Годовиця.Фото.jpg|міні|праворуч|170пкс|[[Костел Усіх Святих (Годовиця)|Костел усіх святих]] у селі [[Годовиця]]]]
[[Файл:Navariya.jpg|міні|праворуч|170пкс|Костел у Наварії]]
[[Файл:Лопатин. Костел.jpg|міні|праворуч|170пкс|Костел Непорочного зачаття Діви Марії у [[Лопатин (смт)|Лопатині]]]]
[[Файл:2. Винники Вознесенський костел.JPG|міні|праворуч|170пкс|Костел у Винниках]]
[[Файл:Tarnogród Kościół Parafialny.jpg|міні|праворуч|170пкс|[[Костел Преображення Господнього (Тарногруд)|Костел Преображення Господнього]] у [[Тарногруд]]і]]
[[Файл:Лопатин. Костел.jpg|міні|праворуч|170пкс|Костел Непорочного зачаття Діви Марії у [[Лопатин (смт)|Лопатині]]]]
[[Файл:ChurchOfAssumptionHorodenka.jpg|міні|праворуч|170пкс|[[Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (Городенка)|Церква Успіння Діви Марії]] у Городенці]]
 
Рядок 52:
Споруди Меретина виконані в стилі пізнього [[бароко]] та [[рококо]] з елементами [[класицизм]]у, пристосованому до українських традицій. Показовим для еволюції стилю майстра є [[Костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Городенка)|Городенківський костел]], на котрому архітектор застосував ряд прийомів, розвинутих в подальшому у головному своєму творінні — [[Собор святого Юра|соборі святого Юра]].
 
Польський дослідник [[Ян К. Островський]] вважає його разом з [[Ян де Вітте|Яном де Вітте]] найвідомішими архітекторами, які працювали «в Русі» в середині XVIII&nbsp;ст., а на їх творчості відчутний вплив австрійсько-чеської школи.<ref>''Ostrowski J. K.'' Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996.&nbsp;— tT. 4.&nbsp;— 402 il.&nbsp;— S. 91.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1.I).&nbsp;— ISBN 83-85739-34-3. {{ref-pl}}</ref> [[Збіґнєв Горнунґ]] вбачав у типології храмів Меретина зв'язок із австро-німецькими бароковими храмами.
 
=== Сакральні споруди ===
Рядок 59:
* Перебудова [[Костел Заручин Марії і монастир Сакраменток|костелу і монастиря сакраменток]] у Львові (провадив роботи [[1744]] року).
* На замовлення М.&nbsp;В.&nbsp;Потоцького керував закладенням фундаментів [[бучацький монастир|василіянського монастиря]] у [[Бучач]]і ([[1751]]).
* Два храми у [[Городенка|Городенці]]: [[Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Городенка)|Костел Непорочного Зачаття Діви Марії]] (найбільший за розмірами твір Меретина,<ref>''Krasny P., Ostrowski J. K.'' Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009.&nbsp;— CzT. I, tom 18.&nbsp;— S. 95.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref> [[1745]]–[[1760]]) і [[Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (Городенка)|Церква Успіння Діви Марії]] (1763—1764).
* Перебудова [[Костел Вознесіння Пречистої Діви Марії (Наварія)|костелу]] в селі [[Наварія (село)|Наварія]] під Львовом ([[1740]]–[[1748]]).
* Реконструкція після пожежі [[1748]] року костелу [[Монастир тринітаріїв (Львів)|тринітарського монастиря]], що на [[Вулиця Краківська (Львів)|вулиці Краківській]] у Львові<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 132|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>.
Рядок 73:
=== Житлові та громадські споруди ===
* Перебудова після пожежі у [[1745]] році палацу міського райці і доктора медицини Карла Ґарані. Нині будинок відомий як [[Палац Бесядецьких]] на [[Площа Галицька (Львів)|пл. Галицькій]], 10 у Львові.
* Від [[1746]] року будує у Львові палац старости соколівського Олександра [[Бекерські|Бекерського]]. Початково, від [[1742]] року будовою займався львівський цеховий будівничий Шимон Кустош. Палац знаходився біля [[Костел і монастир францисканців (Львів)|львівського монастиря капуцинів]], що на нинішній [[Вулиця Короленка (Львів)|вулиці Короленка]].
* Перебудова палацу каштеляна [[черськ]]ого [[Казімеж Рудзінський|Казімежа Рудзінського]] у Львові.
* Перебудова кількох кам'яниць на [[Площа Ринок (Львів)|львівському Ринку]]: [[Палац Любомирських|Сапіжинської (№&nbsp;10)]], [[Кам'яниця Кільяніщинська|Землянської (№&nbsp;33)]], тильної сторони [[Кам'яниця Алембеківська|кам'яниці Алембеківської (№&nbsp;13)]]. Ці факти висвітлено у позові мулярського цеху до міського суду [[1744]] року.
* Збереглись контракти на будівництво Меретином кількох кахлевих печей у магнатських резиденціях у Львові.
* [[Бучацька ратуша]] з баштою заввишки 35 м ([[1751]], або 1743—1758).
* палац [[Міхал Жевуський|М. Жевуського]] у Роздолі, званий «Франкополь».<ref>''Palkij H.'' Rzewuski Michał Józef (Józef Michał) h. Krzywda (zm. 1770) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992.&nbsp;— TomT. XXXIV/1.&nbsp;— Zeszyt 140.&nbsp;— S. 135. {{ref-pl}}.</ref>
* фасад [[Кам'яниця Бернатовичівська|кам'яниці №&nbsp;8]] на площі Ринок (1754 рік, власність [[вінницькі старости|вінницького старости]] [[Людвік Калиновський|Людвіка Каліновського]]<ref name="Г3"/>)
* роботи в кам'яницях [[Кам'яниця Регульовського|«Францвеніговській» №&nbsp;30]], [[Кам'яниця Зухоровичівська|Зухоровичівській №&nbsp;40]], [[Кам'яниця Роттендорфівська|Роттендорфівській №&nbsp;43]] на Площі Ринок Львова<ref name="Г3"/>
* роботи для єпископа РКЦ [[Самуель Ґловінський|Самуеля Ґловінського]] в маєтку у Винниках,<ref name="КП69">''Krasny P.'' Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Winnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.&nbsp;— Kraków&nbsp;:Cz. MiędzynarodoweI. Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996.&nbsp;— T. 4.&nbsp;— S. 169.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 83-85739-34-3. {{ref-pl}}</ref> {{джерело|(знищений під час І-ї світової війни)}}
 
=== Придорожні статуї ===
* [[Святий Ян Непомук (Бучач)|Статуя Святого Яна Непомука]]
* [[Скульптура Матері Божої (Бучач)|Статуя Пречистої Діви Марії]], обидві&nbsp;— [[Бучач]].<ref>Мистецькі пам'ятки Бучача (уривок праці Г. Логвина) // {{ББ|99}}</ref><ref name="Г3"/>
 
== Почерк Меретина ==
Рядок 113:
* Меретин Бернард // {{МУ-92}}&nbsp;— С. 397.
* ''[[Збіґнєв Горнунґ|Hornung Z]].'' Merenyn Bernard (zm. 1759) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.&nbsp;— T. ХХ/3, zeszyt 86.&nbsp;— 409—616 s.&nbsp;— S. 442—444. {{ref-pl}}
* ''[[Пйотр Красний|Krasny P]].'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/fha1994/0123?sid=b758b027c09a80f2e265ccbe6fd3d76e O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna] // Folia Historiae Artium.&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;30.&nbsp;— S. 119—129. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==