Європа (супутник): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jarozwj (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
||
Рядок 183:
У наш час Європа розглядається як одне з головних місць у Сонячній системі, де можливе існування позаземного життя<ref name="Schulze_Makuch_2001"/>. Життя може існувати у підповерхневому океані, в навколишньому середовищі, ймовірно, схожому на земні глибоководні гідротермальні джерела чи антарктичне озеро [[Восток (озеро)|Восток]]<ref name="NASA1999"/>. Можливо, це життя подібне до [[Мікроорганізми|мікробного життя]] в океанських глибинах Землі<ref name="EuropaLife"/><ref name="Jones_2001"/>. Наразі не виявлено ніяких ознак існування життя на Європі, але ймовірна наявність рідкої води спонукає відправляти туди для детальнішого вивчення дослідницькі експедиції<ref name="Phillips_2006"/>.
Рифтії та інші багатоклітинні [[Ядерні|еукаріотичні організми]] навколо гідротермальних джерел [[Клітинне дихання|дихають]] [[Кисень|киснем]] і, таким чином, опосередковано залежать від фотосинтезу. Але [[Анаероби|анаеробні]] [[хемосинтез]]уючі бактерії та [[археї]], які населяють ці екосистеми, демонструють можливу модель життя в океані Європи<ref name="Hand_2007"/>. Енергія, що виробляється припливними деформаціями, стимулює активні геологічні процеси в надрах супутника. Крім того, Європу (як і Землю) нагріває радіоактивний розпад, але він дає на декілька порядків менше тепла<ref name="Wilson2007"/>. Однак ці джерела енергії не можуть підтримувати таку велику та різноманітну екосистему, як земна (яка базується на фотосинтезі)<ref name="McCollom_1999"/>. Життя на Європі може існувати або поблизу гідротермальних джерел на дні океану, або під дном (де на Землі мешкають [[ендоліти]]). Крім цього, живі організми можуть існувати, прикріплюючись зсередини до крижаного панцира супутника, подібно до
Однак якщо океан Європи занадто холодний, там не можуть протікати біологічні процеси, подібні до земних. Якщо він занадто солоний, то там можуть вижити лише [[галофіли]]<ref name="Marion_2003"/>. 2009 року професор [[Університет Аризони|університету Аризони]] Річард Грінберг порахував, що кількість кисню в океані Європи може бути достатньою для підтримання розвинутого життя. Кисень, що виникає при розкладі льоду космічними променями, може проникати в океан при перемішування шарів льоду геологічними процесами, а також через тріщини в корі супутника. За оцінками Грінберга, з допомогою цього процесу океан Європи міг досягнути більшої концентрації кисню, ніж в океанах Землі, протягом кількох мільйонів років. Це дозволило б Європі підтримувати не лише мікроскопічне [[Анаероби|анаеробне життя]], але й великі [[Аероби|аеробні організми]], такі як риби<ref name="Universetoday_2009"/>. При найобережніших оцінках, на думку Грінберга, за півмільйона років рівень кисню в океані може досягти концентрації, достатньої для існування ракоподібних на Землі, а через 12 млн років — достатньої для великих форм життя. Враховуючи низькі температури на Європі та високий тиск, Грінберг припустив, що океан супутника наситився киснем набагато раніше, ніж земний<ref name="mipt.ru"/>. Також мікроорганізми, на думку Грінберга, могли потрапити на поверхню супутника Юпітера разом із метеоритами<ref name="pravda.ru"/>.
| |||