Народна медицина: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Alfashturm (обговорення | внесок)
Рядок 45:
 
===Неврегульованість в правовому полі===
В правовому полі України існує  ситуація,  що  в  галузі  народної  та нетрадиційної медицини деякі цілителі, які мають спеціальні дозволи, наймають на роботу дипломованих лікарів, оскільки, згідно із законодавством, не можуть
працювати без лікаря, таким чином вони отримують ліцензії на свою діяльність. Насправді ж, цілитель стає керівником лікаря, цілителі самостійно приймають пацієнтів, нерідко організовуючи  великі  прийоми,  часто  не  маючи  достатньої  бази  знань  із фізіології  і  анатомії  людини,  роблять  серйозні  помилки  в  лікувальному  процесі.  У  разі  ж  подання  хворим  судових  позовів  відповідальність  несе  найнятий лікар,  а  не  цілитель,  оскільки,  згідно  із  законом  цілитель  підпорядковується  лікарю.
нетрадиційної медицини деякі цілителі, які мають спеціальні дозволи,
Крім того, оскільки для подачі рекламного оголошення потрібно тільки вказати номер і надати [[Ксерокопіювання|ксерокопію]] медичної ліцензії,<ref>Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів і заняття народною медициною (цілительством): Закон України № 1033 від 17.05.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 34 - С. 445</ref> яку цілитель нерідко оформляє на приватне підприємство, де має бути зареєстрований хоч один лікар. А от документів
наймають на роботу дипломованих лікарів, оскільки, згідно із законодавством, не можуть
про освіту виступаючого, законодавство про рекламу не вимагає. Тому такі цілителі, часто не маючи ні медичної освіти, ні наукового ступеня виступають у засобах масової інформації називаючи себе «народним лікарем», «професором народної медицини»
працювати без лікаря, таким чином вони отримують ліцензії на свою діяльність. Насправді
тощо,  вводячи  в  оману  людей.
ж, цілитель стає керівником лікаря, цілителі самостійно приймають пацієнтів, нерідко
організовуючи великі прийоми, часто не маючи достатньої бази знань із фізіології і анатомії людини, роблять серйозні помилки в лікувальному процесі. У разі ж подання хворим судових позовів відповідальність несе найнятий лікар, а не цілитель, оскільки, згідно із законом цілитель підпорядковується лікарю.
Крім того, оскільки для подачі рекламного оголошення потрібно тільки вказати
номер і надати ксерокопію медичної ліцензії [13], яку цілитель нерідко оформляє на
приватне підприємство, де має бути зареєстрований хоч один лікар. А от документів
про освіту виступаючого, законодавство про рекламу не вимагає. Тому такі цілителі,
часто не маючи ні медичної освіти, ні наукового ступеня виступають у засобах масової
інформації  називаючи себе  «народним лікарем», «професором народної медицини»
тощо, вводячи в оману людей.
 
== Див. також ==