Іваницький Борис Георгійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OlegB (обговорення | внесок) |
OlegB (обговорення | внесок) |
||
Рядок 9:
1919 року УНР було повалено. Борис Іваницький разом з урядом виїхав до [[Вінниця|Вінниці]], потім — до [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]], де, поряд з адміністративною роботою (виконував обов'язки помічника міністра земельних справ), працював викладачем на сільськогосподарському факультеті [[Кам'янець-Подільський державний український університет|Кам'янець-Подільського державного українського університету]]: від 24 грудня 1919 року — лектор із лісознавства, завідувач кабінету лісівництва <ref>{{КПДУУ в іменах}} — С. 404.</ref>.
В еміграції у [[Чехія|Чехії]] організатор і професор [[Українська господарська академія|Української господарської академії]] у Подєбрадах, пізніше у [[США]]; член [[НТШ]]; з 1948 року голова Української Національної Ради.
1944 року Іваницький знову перехав до [[Польща|Польщі]], потім [[Чехословаччина|Чехословаччини]], [[Австрія|Австрії]] та [[Німеччина|Німеччини]]. Від червня 1945 року працював професором [[Український технічно-господарський інститут|Українського технічно-господарського інституту]] (УТГІ) в [[Регенсбург|Регенсбурзі]] ([[Баварія]]). 1947 року професора Іваницького обрали [[ректор]]ом цього інституту. Очолював його до 1952 року. За великі заслуги на терені лісової науки професорською радою УТГІ Борис Іваницький був удостоєний почесного звання доктора honoris causa.
У жовтні 1951 року відбулося останнє засідання професорської ради УТГІ під головуванням Іваницького. Невдовзі тяжко хворий учений передав справи своєму наступнику В.Доманицькому і виїхав до [[США]] ([[Детройт]]) на постійне проживання в родині сина. [[4 квітня]] [[1953]] року Бориса Георгійовича Іваницького не стало.
| |||