Конституція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
|||
Рядок 89:
==== Темні століття та раннє Середньовіччя ====
Багато німецьких народів, що заповнили вакуум влади, залишили у [[Раннє Середньовіччя|ранньому Середньовіччі]] своє кодифіковане право. Серед перших із писаних {{не перекладено|Варварські правди|німецьких правових кодексів||Early Germanic law}} був Вестготський ''кодекс [[Ейріх]]а'' ([[471]] року). За ним ішли ''Бургундська правда'', що застосовувала окремі для германців і римлян кодекси; ''Алеманська правда'' та [[Салічна правда]] [[Франки|франків]], усі були написані одразу після [[500]] року. [[506]] року ''{{не перекладено|Бревіарій Аларіха|Бревіарську|ru|Бревиарий Алариха}}'', або ''«Римську правду»'' [[Аларіх II|Аларіха II]], короля вестготів, було ухвалено й об'єднано у ''Феодосійський кодекс'' разом із попередніми різноманітними римськими законами. Системи, що з'явилися дещо пізніше, включали ''{{не перекладено|едикт Ротарі||ru|Эдикт Ротари}}'' [[Лангобарди|лангобардів]] ([[643]] року), ''[[Вестготська правда|Вестготську правду]]'' ([[654]] року), ''Алеманську правду'' (730 року) та ''{{не перекладено|Фрізіонська правда|Фрізіонську правду||Lex Frisionum}}'' (''бл.'' [[785]] року). Усі ці континентальні кодекси були написані [[Латинська мова|латинською мовою]], у той час як [[Давньоанглійська мова|англосаксонська мова]] використовувалася для подібних законів в Англії, починаючи з Кодексу [[Етельберт I (король Кенту)|Етельберта І]] ([[602]] року). Бл. [[893]] року [[Альфред I Великий]] поєднав цей і два інші давніші саксонські кодекси, доповнивши їх законами
[[Японія|Японська]] ''[[Конституція сімнадцяти статей]]'', написана [[604]] року та оприлюднена [[Принц Шьотоку|принцом Шьотоку]], є найдавнішою конституцією в азійській політичній історії. Відчувши вплив [[Буддизм|буддистських]] вчень, цей документ приділяв більше уваги соціальній моралі, ніж інститутам влади як такої та залишається першою відомою спробою видання конституції.
{{не перекладено|Медінська конституція|||Constitution of Medina}} ({{lang-ar|صحیفة المدینه}}, Ṣaḥīfat al-Madīna), також відома як Медінський статут, була розроблена [[Пророки ісламу|пророком ісламу]] [[Магомет]]ом. Вона являла собою офіційну угоду між
* Реувен Файрстоун, ''Джихад: походження священної війни в ісламі'' ({{lang-en|Reuven Firestone, ''Jihād: the origin of holy war in Islam''}}) (1999) с. 118;
* «Мухаммед», ''Енциклопедія ісламу он-лайн'' ({{lang-en|«Muhammad», ''Encyclopedia of Islam Online''}})</ref><ref>Ватт. Мухаммед у Медіні та Р. Б. Серджант «Конституція Медіни» ''Щоквартальний іслам'' ({{lang-en|Watt. Muhammad at Medina and R. B. Serjeant «The Constitution of Medina.» ''Islamic Quarterly''}}) 8 (1964) с. 4.</ref> Цей документ було складено з явним прагненням покласти кінець гірким міжплемінним сутичкам між кланами Аус і Хазрай усередині Медіни. З цією метою було надано низку прав й обов'язків мусульманам, євреям і язичницьким громадам Медіни й об'єднано їх усередині однієї громади — [[Умма (іслам)|умми]].<ref>Р. Б. Серджант, ''Сунна Ямі'а, угоди з ясрибськими євреями R. B. Serjeant, ''The Sunnah Jami'ah, pacts with the Yathrib Jews, and the Tahrim of Yathrib: Analysis and translation of the documents comprised in the so-called «Constitution of Medina.» Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, вип. 41, № 1. 1978), с. 4. {{ref-en}}</ref> Точне датування Медінської конституції залишається суперечливим питанням, але загалом вчені погоджуються, що її було написано невдовзі після [[Гіджра|хіджри]] (622 року).<ref>Ватт (Watt). ''Мухаммед у Медіні (Muhammad at Medina)''. с. 227—228 {{ref-en}}</ref> Конституція встановила: безпеку суспільства, релігійні свободи, роль Медіни як [[харам]]у, або священного місця (за винятком усіх видів насильства та зброї), безпеку жінок, стабільні родоплемінні відносини всередині Медіни, податкову систему для підтримки суспільства під час конфлікту, параметри для екзогенних політичних об'єднань, систему надання захисту особам, судову систему для розв'язання суперечок, а також регулювала сплату «кревних грошей» (сплату між сім'ями чи племенами за вбивство осіб замість принципу [[таліон]]у).
| |||