Січневе повстання (1918): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Січневе повстання}}
'''Січне́ве повста́ння''' (у деяких джерелах '''Січневий заколот'''<ref>[http://www.archives.gov.ua/Sections/Kruty/Kruty2/index.php?11 Документи Центрального Держархіву, Ін-ту Історії НАН України та Національного музею історії України]</ref>{{h|Палій|2015|с=[https://books.google.com.ua/books?id=AdnGCQAAQBAJ&pg=PA479&dq=Січневий+заколот&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Січневий%20заколот&f=false 479.]}})
== Перебіг подій ==
Київські більшовики заздалегідь (від початку [[Радянсько-українська війна|радянсько-української війни]]) готувалися до повстання, яке планувалося розпочати з наближенням до міста радянських військ. Подібна тактика використовувалася більшовицькою партією:
* по-перше, для відтягування українських сил із антибільшовицького фронту,
* по-друге, для прикриття прямої агресії радянської Росії проти УНР. Вона полягала в тому, що при наближенні російських революційних загонів в українських містах спалахували повстання, керовані більшовиками. Це давало можливість стверджувати, що радянську владу встановлювали українські трудящі за допомоги революційного російського війська. У такий спосіб була встановлена радянська влада в [[Дніпро (місто)|Катеринославі]], [[Одеса|Одесі]], [[Миколаїв|Миколаєві]], [[Кропивницький|Єлисаветграді]]. На черзі була столиця Української Народної Республіки
Центром підготовки до збройного виступу проти Центральної Ради став [[Арсенал (завод)|завод «Арсенал»]]. Щоб запобігти збройному виступу, {{OldStyleDate|18|січня||5}} загони [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]] вилучили з «Арсеналу» велику кількість зброї, провели обшуки на підприємствах міста, заарештували низку більшовицьких діячів. Був закритий орган Київського комітету РСДРП(б)
Повстання почалось тієї ж ночі виступом на заводі «Арсенал». До нього приєднались робітники інших підприємств міста, частина вояків з українських полків
Вранці {{OldStyleDate|29|січня|1918|16}} року представники Київської ради робітничих та солдатських депутатів вручили Українській Центральній Раді ультимативні вимоги: передати владу Радам і роззброїти українські військові частини. Центральна Рада відхилила їх
Українська влада виявилася неспроможною навести порядок у столиці. У місті майже не було надійних військ, які підтримували Центральну Раду, проти повсталих воювали лише окремі підрозділи Богданівського, Полуботківського, Богунського полків, [[Січові Стрільці|Галицько-Буковинський курінь січових стрільців]], [[Вільне козацтво]]. Частина розпропагованих більшовиками вояків українських полків виступила на їхньому боці, інші військові тримали нейтралітет. Не було єдиного командування, військами керували два штаби
У той самий час, {{comment|15–25 січня|за юліанським календарем}} ([[28 січня]]–[[7 лютого]]) в Києві відбувались VIII загальні збори Центральної Ради. {{OldStyleDate|1|лютого||19|січня}} вона звернулась до киян з відозвою, в якій повідомляла, що урядові сили контролюють усі ключові установи міста; закликала робітників припинити страйк, від якого найбільше потерпає населення міста; обіцяла вирішення найближчим часом пекучих потреб робітництва та проведення широких соціально-економічних реформ. Становище почало виправлятись після {{OldStyleDate|1|лютого||19|січня}}, коли до Києва прибули [[Гайдамацький кіш Слобідської України]] під командуванням [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]], що відступав під ударами військ [[Муравйов Михайло Артемович|Михайла Муравйова]], та [[Полк імені Костя Гордієнка|Гордієнківський полк]], який привів з Північного фронту полковник [[Петрів Всеволод Миколайович|Всеволод Петрів]]. {{OldStyleDate|2|лютого||20|січня}} повстання на вулицях Києва було придушене, тримався лише його головний оплот
== Підсумки ==
Рядок 22:
17 лютого близько 750 загиблих під час повстання було поховано у братській могилі в [[Маріїнський парк (Київ)|Маріїнському парку]]. У жовтні 1927 року над могилою встановили невеликий пам'ятник. У грудні 1967 року на цьому ж місці відкрили новий пам'ятник (із застосуванням барельєфа з довоєнного пам'ятника) роботи скульпторів [[Вінайкін Василь Павлович|Василя Вінайкіна]] і [[Климов Володимир Васильович|Володимира Климова]], архітектор [[Гнєздилов Василь Георгійович|Василь Гнєздилов]].
У квітні 1923 року на площі біля «Арсеналу» було відкрито [[Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)|пам'ятник на честь робітників заводу «Арсенал»
<gallery heights=180 widths=180>
Рядок 39:
== Посилання ==
* ''Дерев'яний Ігор.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання] // [[Українська правда|Історична правда]].
* ''Здоров Андрій.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/30/70550/ Січневе повстання в Києві: герої чи зрадники?] // Історична правда.
* ''Здоров Андрій.'' [http://www.istpravda.com.ua/digest/2010/10/18/639/ Хто підняв збройне повстання в Києві в січні 1918
== Джерела ==
* [[Бойко Олена Дмитрівна|''Бойко О. Д.'']] [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyivske_zbroyne_povstannya Київське (січневе) збройне повстання 1918] // {{ЕІУ|4|249}}
* ''Бойко О. Д.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11265 Київське (січневе) збройне повстання] // {{ЕСУ|13}}
* Киевский Арсенал в пролетарской революции.
* Київ. Історична енциклопедія.
* {{h|Палій|2015}}[[Палій Олександр Андрійович|''Палій О. А.'']] Історія України.
* [[Тинченко Ярослав Юрійович|''Тинченко Я'']]. [http://vijsko.milua.org/Tinchenko-1UBV.htm Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917
* ''Ястребов Ф.'', ''Іргізов А.'' Два повстання київського пролетаріату (жовтень 1917
Рядок 64:
[[Категорія:Історія СРСР]]
[[Категорія:Січові стрільці]]
[[Категорія:1918 в Україні]]
|