Листопадове повстання 1917 (Київ): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон
Немає опису редагування
Рядок 19:
}}
 
'''Листопа́дове повста́ння''' — спроба повалення [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] в [[Київ|Києві]] силами Київського військово-революційного комітету [[більшовики|більшовиків]]. Планувалася на ранок {{OldStyleDate|12|грудня|1917|30|листопада}} року. Закінчилася роззброєнням більшовицьких частин в ніч з {{OldStyleDate|11|грудня||29|листопада}} на {{OldStyleDate|12|грудня||30|листопада}} року [[армія УНР|українськими військами]].
 
== Опис ==
Після [[ІІІ Універсал|проголошення]] [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] конфронтація між [[Українська Центральна Рада|Українською Центральною Радою]] та [[Рада народних комісарів Росії|Радою народних комісарів Росії]] швидко наростала. Більшовики Києва вели агітацію проти українського уряду. Вони сформували Київський військово-революційний комітет на чолі з росіянином [[П'ятаков Юрій Леонідович|Георгієм П'ятаковим]], що розпочав підготовку до збройного повстання проти Центральної ради<ref name="Рибалка"></ref>. Комітет покладався на більшовизовані частини [[Російська імператорська армія|регулярної армії]] та загони [[червона гвардія|червоної гвардії]], дислоковані у Києві. Повстання було намічене на ранок {{OldStyleDate|12|грудня|1917|30|листопада}} року. Використовуючи сценарій [[жовтневий переворот|жовтневого перевороту]] в [[Петроград]]і, планувалося захопити мости через [[Дніпро]], [[завод «Арсенал»]], [[Київський вокзал]] і телеграф. Повстання мусило успішно завершитися до відкриття [[Всеукраїнський з'їзд рад (Київ)|Всеукраїнського з'їзду рад]] в Києві, рішеннями якого більшовики сподівалися закріпити свою владу<ref name="Рибалка">[http://www-history.univer.kharkov.ua/old/e-library/kalinichenko_textbook/Kalinichenko_1.5.htm Політика та діяльність Центральної Ради] // Калініченко В. В., Рибалка І. К., 2004.</ref>.
 
Напередодні повстання Комітет передав Центральній Раді ультиматум, вимагаючи передати керівництво в Україні більшовикам. Український уряд завчасно довідався про підготовку заколоту й виявив більшовицькі осередки у військових частинах. Увечері {{OldStyleDate|11|грудня||29|листопада}} [[Сердюцька дивізія|1-а українська сердюцька дивізія]] під командуванням [[Капкан Юрій Євгенович|Юрія Капкана]] оточила і на ранок наступного дня [[роззброєння|роззброїла]] 7 тисяч вояків, що збиралися повстати<ref name="Савченко"></ref>. Це були 3-й і 5-й авіаційні [[полк]]и, понтонний і телеграфний [[батальйон]]и, 1-а запасна гірнича батарея і 4 артилерійські [[батарея|батареї]], червона гвардія «Арсеналу» й інших заводів. Більшовики за ніч втратили цілу армію, що мала 10 [[батарея|батарей]], 200 [[кулемет]]ів, 2 [[броньовик]]а, 6 [[літак]]ів, 5&nbsp;млн [[набої]]в<ref name="Савченко">[http://militera.lib.ru/h/savchenko_va/01.html Глава первая. Первая война большевиков против Украинской Народной Республики (декабрь 1917 &nbsp;— февраль 1918)] // Савченко В. А., 2006.</ref><ref name="Рибалка"></ref>. Роззброєні солдати-[[росіяни]] були відправлені до Росії на ешелонах під охороною українських військ. Солдати-[[українці]], що збиралися брати участь в більшовицькому заколоті, були [[демобілізація|демобілізовані]]<ref name="Рибалка"></ref><ref name="Савченко"></ref>.
 
Майже одночасно з цим з [[Південно-Західний фронт Першої світової війни|Південно-Західного фронту]] на Київ рушив збільшовизований [[2-й гвардійський корпус]] під проводом [[Євгенія Бош|Євгенії Бош]]. Український уряд наказав розібрати залізничні колії, блокувати ключові станції та роззброювати підозрілі військові частини. В районі [[Жмеринка|Жмеринки]] більшовицький корпус перехопив 14-тисячний [[1-й український корпус]] [[генерал-лейтенант]]а [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]]<ref name="Савченко"></ref>, командувача усіма військами [[Правобережна Україна|Правобережної України]] чисельністю у 20 тисяч вояків та 77 гармат. Більшовицькі сили було роззброєно і відправлено до Росії. Роззброєння інших частин проходило в 10 містах України. Ще в 4 містах були розпущені місцеві ради за підготовку до повстання<ref name="Савченко"></ref>.
Рядок 34:
 
== Джерела та література ==
* {{ref-uk}} Калініченко В. В., Рибалка І. К. ''Історія України. ч. ІІІ: 1917-20031917—2003 рр''.: Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів. &nbsp;— Харків: ХНУ ім. В.&nbsp;Н. &nbsp;Каразіна, 2004.
* {{ref-ru}} Савченко В. А. [http://militera.lib.ru/h/savchenko_va/index.html ''Двенадцать войн за Украину''].&nbsp;— Харьков: Фолио, 2006.
 
Рядок 44:
[[Категорія:Українсько-радянська війна]]
[[Категорія:Повстання в Києві]]
[[Категорія:1917 в Україні]]