Архітектура Великого князівства Литовського: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Madvin (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 176.104.52.31 (обговорення) до зробленого MobyVan |
|||
Рядок 112:
[[Файл:Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_-_Church_from_Dorohynka_of_the_Archangel_Saint_Michael.jpg|right|thumb|250px|Михайлівська церква із села [[Дорогинка (Фастівський район)|Дорогинка]] на Київщині, 1520-ті роки (або 1600 рік), НМНАПУ]]
До XIV склалися основні типи дерев'яних церков: однонавні, одно- і триабсидні, тринавні і хрестові з трьома притворами з південного, західного і північного боків. Часто кожен з трьох зрубів, що складали будівлю церкви, мав свій дах. Сформувалися два напрями у храмовому будівництві: лінійно-осьовий і хрестово-центричний. Найбільше будувалось церков з осьовою композицією, коли об'єм (дерев'яний зруб) проходить вздовж однієї осі. Обов'язковим елементом був купол, різний в залежності від місцевих традицій — від напівсфери до цибулевої маківки. Особливістю церков була п'ятикутна вівтарна частина (а не чотирикутна, як у Росії).
Пізніше, за розквіту [[бароко]] у Великому князівстві Литовському, поширення набув тип католицького і греко-католицького двозрубного храму, де основний прямокутний і п'ятигранний вівтарний зруби накривалися спільним каскадним дахом з витягнутим коником. Головний фасад робився плоским і прикрашався двома симетричними квадратними чи восьмикутними баштами.
| |||