Відмінності між версіями «Мій Ізмарагд»

нема опису редагування
(→‎Ідея збірки: Виправлено помилку)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
{{Літературний твір
 
|назва = Мій Ізмарагд
'''«Мій Ізмара́гд»'''  (1898) – збірка морально-етичних приповідок («Паренетікон») та притч і легенд, написаних за мотивами стародавніх притч, легенд, повчань, що містилися у давньоруських рукописних збірниках. У цих віршах поет роздумує сенс життя та смерті, про те, що таке віра, любов, краса, приязнь, вдячність, покора, правдива вартість, нерозум, радість і смуток, піст.
|зображення =
Збірка відкривається Франковими рефлексіями (цикл «Поклони») на теми ставлення поета до долі рідного краю, власної слави («Я син народа, що вгору йде, хоч був запертий в льох») та мрій-споминів про жіночий ідеал («Моїй не моїй», «Спомин»). Цикл містить знамениті Франкові відповіді Ю. Романчукові («Сідоглавому») та В. Щуратові («Декадент») на їхні звинувачення в пресі у відсутності в автора «Каменярів» патріотизму чи в наявності занепадницьких настроїв.
|опис зображення =
|автор = [[Іван Франко]]
|жанр = [[поезія]]
|мова оригіналу = [[українська]]
|написаний =
|публікація = [[15 листопада]] [[1898 у літературі|1898]]
|видання =
|видавництво =
|попередник =
|наступник =
|сайт =
|wikiquote =
|wikisource = <!--Текст твору у Вікіджерелах -->
}}
'''«Мій Ізмара́гд»'''&nbsp; (збірка [[поезія|поезій]] [[Іван Франко|Івана Франка]], видана 15 листопада [[1898) у збіркалітературі|1898]] року у [[Львів|Львові]]. Збірка морально-етичних приповідок («Паренетікон») та притч і легенд, написаних за мотивами стародавніх притч, легенд, повчань, що містилися у давньоруських рукописних збірниках. У цих віршах поет роздумує сенс життя та смерті, про те, що таке віра, любов, краса, приязнь, вдячність, покора, правдива вартість, нерозум, радість і смуток, піст.
Збірка відкривається Франковими рефлексіями (цикл «Поклони») на теми ставлення поета до долі рідного краю, власної слави («Я син народа, що вгору йде, хоч був запертий в льох») та мрій-споминів про жіночий ідеал («Моїй не моїй», «Спомин»). Цикл містить знамениті Франкові відповіді Ю. Романчукові («Сідоглавому») та [[Щурат Василь Григорович|В. Щуратові]] («Декадент») на їхні звинувачення в пресі у відсутності в автора «Каменярів» патріотизму чи в наявності занепадницьких настроїв.
Завершується збірка циклами-картинами з народного життя, в яких поет змальовує нужденний стан тодішніх галицьких сіл («По селах») та долю перших емігрантів («До Бразилії»).
 
 
[[Категорія:Збірки поезій Івана Франка]]
[[Категорія:Книги 1898]]
1155

редагувань