The Shadows: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
заміна неперекладених посилань шаблоном, вікіфікація
Рядок 11:
| Тематика =
| Жанр =[[рок-н-рол]], [[інструментальний рок]]
| Лейбл =[[:en:{{нп|Columbia (EMI)|Columbia (EMI)]]|en|Columbia (EMI)}}
| Склад =Генк Марвін<br />Брюс Велч<br />Браян Беннет
| Колишні_учасники =Джет Гарріс<br />Тоні Мієн<br />[[Браян Локінг]]<br />Джон Ростілл<br />Алан Джонс<br />Ієн Семвелл<br />Террі Смарт<br />Алан Хокшо
Рядок 36:
[[1973]] року до тріо Марвін, Уелч та Фаррар приєднався Беннетт і гурт зі старою назвою The Shadows повернувся з альбомом «Rockin' With Curly Leads», на якому продюсером та бас-гітаристом був Алан Тарні (''Alan Tarney''). Гурт також дав багато вдалих концертів. В 1975 музикантам навіть було запропоновано представляти Велику Британію на [[Пісенний конкурс Євробачення 1975|конкурсі «Євробачення»]], де їх твір «Let Me Be The One» зайняв друге місце і дозволив гурту після багаторічної перерви ввійти до британського Тор 20.
 
[[1976]] року гурт залишив Форра, а незабаром до The Shadows приєднались Алан Джонс (''Alan Jones'')&nbsp;— бас та Кліфф Холл (''Cliff Hall'')&nbsp;— клавішні. Великий успіх їх компіляції «20 Golden Greats» викликав нову хвилю популярності The Shadows, a 1978 року, після майже десятирічної відсутності у першій десятці, гурт повертається туди з твором «Don't Cry For Me Argentina». Через кілька місяців цей успіх повторила композиція «Theme From The Deer Hunter (Cavatina)». The Shadows продовжували проводити регулярні турне і випустили кілька чергових компіляцій. 1983 року у свій двадцятип'ятирічний ювілей гурт отримав нагороду «{{nameнп|Ivora Novello}}».
 
== Дискографія ==