Відмінності між версіями «Колісник Петро»

нема опису редагування
| країна = {{UD (1941)}}<br/>[[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] [[ОУНР|ОУН]]
| рід військ =
| роки служби = 1943-19521943—1952
| звання = Надрайоновий провідник ОУН
| підрозділ =
| командування ={{Посада
| посада = ''Ройовий Сотні «[[Сірі Вовки (сотня УПА)|Сірі Вовки]]»''
В [[УПА]] Петро Колісник з осені [[1943]] року, коли [[Петро Хамчук]] («Бистрий») створив сотню під назвою «[[Сірі Вовки (сотня УПА)|Сірі Вовки]]», яка через короткий час переросла в курінь. Спочатку був ординантом (ад'ютантом) «Бистрого», згодом&nbsp;— розвідником куреня. Брав участь майже у всіх боях, які проводив курінь з німцями, мадярами та військами [[НКВС]]. З осені 1945 року до літа 1948 року&nbsp;— в особистій охороні «Бистрого» і «Яра». Деякий час Петро Колісник очолює кінну «Залізну чоту» куреня, яка [[21 березня]] [[1945]] року в засідці біля села [[Гуштин]], що на шосейній дорозі Чортків–Скала-Подільська, розгромила вщент батальйон військ НКВС, так звану «Червону мітлу», що поверталась з чергової облави на бандерівців.
 
Після розформування куреня Крайовим проводом ОУН «Поділля», в серпні 1948 року, Петро Колісник направлений для підпільної праці на Кам'янець-Подільщину, де з серпня [[1945]] року діє в складі керівника групи ОУН Дунаєвецького надрайонного проводу<ref>[http://mykolaiv.info/statti-ta-naukovi-pratsi/povernennya-mirona-pro-voyaka-upa.html Повернення «Мирона». Про вояка УПА]</ref>.
 
У липні 1949 року Петро Колісник перейшов на підпільну працю до Вінницької області.
 
З лютого [[1951]] року до [[29 квітня]] [[1952]] року Петро Колісник (під псевдонімом «Черник»)&nbsp;— провідник надрайонового проводу ОУН Вінницької (Жмеринський, Літинський, Калинівський райони) та Київської (Уманський, Христинівський, Ладижинський райони) областей.
 
Неодноразово приймав участь в боях із загонами [[МГБ]] та нападах на військові гарнізони, міста і села, під час яких вчинялися [[атентат]]и на працівників МГБ, партактив, сексотів, здійснювалися спалення приміщень радянських установ, а також розгром колгоспів.
Петро Колісник був захоплений [[МГБ]] [[29 квітня]] [[1952]] року в с.[[Майдан-Вербецький]] [[Летичівський район|Летичівського району]] [[Кам'янець-Подільська область|Кам'янець-Подільської області]]<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=2cOKmJwWWZoC&pg=PA82&lpg=PA82&dq=Петро+Колісник+-+Черник&source=bl&ots=gXhZ3vJ82n&sig=6APnITjq5LLHDOWRH_oxgR8q2SU&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20-%20%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA&f=false Останні на полі слави. Богдан Савка]</ref>.
 
[[15 листопада]] [[1952]] року Петра Колісника вироком військового трибуналу Київського військового округу за ст. 54- 1 "«а"», 54-1 "«б"» , 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений до розстрілу з конфіскацією майна.
 
[[16 січня]] [[1953]] року Петро Колісник був розстріляний у м. Києві.
 
== Джерела ==
* Мизак Нестор Степанович. Впали на полі слави у боротьбі з німецьким нацизмом : неповний реєстр учасників антигітлерівського підпілля ОУН та їх симпатиків, які діяли на території Кам'янець-Подільської і Вінницької областей у 1941-1944 1941—1944&nbsp;рр. -&nbsp;— С .143-149
* Нестор Мизак, Василь Горбатюк. За тебе, свята Україно. Кам'янець-Подільська область у визвольній боротьбі ОУН, УПА. Підпільник-революціонер. Кн. 5 -&nbsp;— Чернівці: Букрек, 2006. -&nbsp;— С. 184 ISBN 966-399-023-6
 
{{Структура УПА-Захід }}