Постмодернізм у музиці: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
м →‎Постмодерні прийоми: правопис, replaced: експерементувати → експериментувати за допомогою AWB
вікіфікація
Рядок 31:
 
=== Інтерес до екзотичних культур ===
В той же час спостерігається сплеск інтересу академістів до неєвропейських традицій, музики добарокової епохи, та популярної музики. Така увага до всіх музичних традицій є типово постмодерною рисою; розподіл на «високе» та «низьке» мистецтво вважається іллюзорним. [[Дьордь Лігеті]] зацікавився ритмічними структурами Pygmy song, які пізніше вплинули на всі його пізніші композиції. Олів'є Мессіан ґрунтовно вивчав індійську та середньовічну музику, що позначилось на його творах. Тан Дун, народжений у Китаї, в своїй творчості шукав шляхи поєднання Китайських та Західних музичних традицій. [[Стів Райх]] вивчав західно-африканську барабанну техніку, індонезійський [[гамелан]], та єврейську {{nameнп|cantillation}}, його твори іноді порівнюють з Pérotin або рок-музикою.
 
Якщо оглянути звернення композиторів модерної та пост-модерної епохи до «екзотичної», неєвропейської музичної культури, то ми також побачимо суттєво різний підхід. Різниця полягає у глибині проникнення. Наприклад «Rondo alla Turca» [[В. А. Моцарт]]а припустимо має впливи турецької музики, проте цей вплив досить поверховий і вкладається у чисту класичну форму. Постмодернізм продовжує лінію, що у модернізмі знайшла втілення у творчості [[Барток|Бели Бартока]], що систематично і ґрунтовно вивчав засадничі принципи «екзотичної» музики. В результаті «екзотичні» принципи настільки тонко проникають у почерк композитора, що неможливо навіть уявити походження тих чи інших елементів, доки вони не будуть явно показані.