Землекористування: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 40:
'''Стале землекористування''' — використання земель, що визначається тривалим користуванням земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, погіршення її якісних характеристик та забезпечує оптимальні параметри екологічних і соціально-економічних функцій територій; {Абзац дванадцятий статті 1 в редакції Закону України «Про землеустрій» № 497-VIII від 02.06.2015}
'''Сільськогосподарське землекористування''' —
'''Ефективне (доцільне) землекористування'''
Землекористування [[с/г]] призначення — об'єкт [[Господарська діяльність|господарської діяльності]] конкретної фізичної ([[Юридична особа|юридичної]]) особи, що становить собою земельну площу з визначеними [[Межа|межами]] і [[Правовий режим|правовим режимом]].
'''Система землекористування''' - це система що передбачає виробничий (корисний, ефективний), дозволений, відтворювальний і природоохоронний аспекти (раціонального) користування обмеженими ресурсими. Через обмеженість земель та інших природних ресурсів виникає постійна потреба оптимізації їх використання просторового базису та основного засобу виробництва<ref>{{Cite book|title=Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1.|last=Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.|first=|year=2000|publisher=Видавничий центр “Академія”|location=Київ|pages=|language=українською|isbn=}}</ref>.
Спосіб користування землею має велике значення не тільки у відношенні розвитку сільськогосподарської [[Економіка|економіки]] в країні, але і в соціальному сенсі. З одного боку, сума [[продукт]]ів, вироблених кожною господарською одиницею, має тенденцію збільшуватися по мірі того, як зростає зацікавленість [[хлібороб]]а в результатах його праці, з іншого — від пануючого типу землекористування в країні залежить і розподіл у ній доходів від землеробства між різними класами суспільства.
| |||