Селець (Сарненський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 52:
 
Також в селі виявлено 66 учасників [[Другі Національно-визвольні змагання|Других Національно-визвольних змагань]] [[1941]]–[[1955]] років.
Сред яких 32 загиблих і 30 репресованих московсько-радянською окупаційною владою<ref>Джерело: [http://lib.ukrsd.com.ua/index.php?name=Library&op=viewbook&id=68 Книга Пам'яті і Слави Волині: в 16-ти томах. Т. 14: Рівненська область, Дубровицький район.&nbsp;— 312 с.]</ref>.
 
В Сельці працює підприємство по добуванню і переробці [[торф]]у ТОВ фірма «РЕКОРД»<ref>Джерело: [http://www.rekord.rv.ua/documents/about_ua.html ТОВ фірма «Рекорд»]</ref>
Рядок 71:
У 1798 р. В Сельці налічувалось 44 господарства і проживало 280 чоловік. Населення в основному займалося землеробством. Був розвинутий деревообробний промисел, виробництво олії, ткацтво, гончарство.
 
Коли Правобережжя було возз’єднано занексоване Росією, Селець входив до Пінського повіту Мінської губернії, а в 1805році був віднесений до Ровенського повіту Волинської губернії.
 
В 1851 р. в селі працював винокурний завод, який належав місцевому поміщику. На час проведення селянської реформи в Сельці були 84 кріпатських господарства.
Рядок 83:
7 листопала 1917 р. (під впливом подій у Петрограді) селяни захопили  та розікрали маєток графині Плятер. Місцеві більшовики керували в селі до лютого 1918 р. – до часу, коли на  Україну рушили австро-німецькі війська, а в село вступив загін гайдамаків. Майно було повернено поміщику, а на селян наклали контрибуцію (грошовий оброк).
 
Після краху австро-німецького війська встановивсявстановилася режимвлада Директорії. Територія, на якій знаходилось село, в липні 1919 р. перейшло до Польщі, але місцеві селяни навіть підняли повстання, яке намагися придушити польською армією. На початку липня 1920 р. в село увійшла Червона Армія і відновилася радянська влада, але в 1921 р. знову перейшло полякам.
 
В 20-х роках частина селян емігрувала в Канаду, США, Аргентину, Уругвай.
Рядок 95:
На початку 1941 р. було організовано перший колгосп, з’явився медичний пункт, відкрили неповну середню школу, клуб та бібліотеку.
 
Під час Великої вітчизняної війни з 1 липня 1941 р. по 10 січня 1944 р. село було окуповано німецько-фащистськими військами гітлерівської коаліції. 96 жителів полягли на війні, 37 було закатовано, 44 відправлено на каторгу.
 
В 1949 р. було відновлено колгосп, який у 1956 р. об'єднався з дрібнішими сусідніми під назвою «Зоря комунізму».