Вікіпедія

Вторгнення США та їх союзників до Іраку (2003): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 9:
В лівих колах також поширена думка, що однією з цілей вторгнення було отримання контролю над іракською нафтою.
 
== ВторгненняПідготовка вторгнення та сили сторін ==
=== Співвідношення сил ===
=== Знищення протиповітряної оборони ===
Вторгнення почалося в умовах, коли антиіракська коаліція не мала чисельної переваги<ref>[https://ria.ru/politics/20090320/165480935.html Военная операция США против Ирака в 2003 году. Справка] {{ref-ru}}</ref>:
{{в роботі}}
* коаліційні сили: 255 тисяч особового складу; 610 танків (430 американських [[M1 Abrams]], 180 британських [[Challenger 2]]); близько 400 літаків і вертольотів;
Вторгнення почалося в умовах, коли антиіракська коаліція не мала чисельної переваги: чисельність іракських збройних сил становила близько 350 тисяч осіб, коаліційних — трохи більше 180 тисяч. В цих умовах армія вторгнення основу якої складали американські війська, змогла протягом декількох тижнів отримати перемогу.
* чисельність іракських збройних сил: 389 тисяч особового складу та 650 тисяч резервістів; 5 000 одиниць бронетехніки, 300 літаків і 400 вертольотів.
Загальноприйнятим співвідношенням сил у наступальних операціях вважається 3-4 до 1. В цих умовах армія вторгнення, основу якої складали американські війська, змогла протягом декількох тижнів отримати перемогу.
 
Підготовка до вторгнення включала перекидання в район [[Перська затока|Перської затоки]] літаків-розвідників, літакилітаків [[АВАКС]] і літаків управління. Літаки-розвідники були обладнані системою пошуку, ідентифікації та локалізації наземних цілей потенційного противника. Одразу після прибуття ці літаки почали збір даних з території вздовж кордонів [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]] з Іраком[[Ірак]]ом і Кувейтом[[Кувейт]]ом, а пізніше і вздовж турецько-іракського кордону. їхЇх діядбністьдіяльність також підтримувалась розвідувальними супутниками з космосу.
 
=== Знищення систем ППО та деморалізація ===
Вторгнення почалося з масованого підготовчого бомбардуванняракетно-бомбового удару по [[Багдад]]у, бомбардування [[Мосул]]а і [[Кіркук]]а бомбардувальниками і штурмовиками [[A-10 Thunderbolt II|А-10]], [[B-52]], [[F-16]] і [[McDonnell Douglas AV-8B Harrier II|«Харрієр»]], проведеного з метою порушення роботи військової інфраструктури. 11 бомбардувальників Б-52 вилетіли в район бойових дій з бази ВПС Великобританії Фейрфорд в [[Глостершир]]і. З п'яти кораблів також були випущені 40 [[Томагавк (ракета)|«Томагавків»]], які досягли цілей через 2 хвилини після сигналів [[ППО|протиповітряної оборони]] в Іраку.
 
=== Наземна операція ===
Наступ проводився трьома угрупуванням: [[3-тя піхотна дивізія (США)|3-тя піхотна дивізія США]] рухалася на захід і далі на північ на [[Багдад]] через пустелю; [[1-й корпус морської піхоти (США)|1-й експедиційний корпус морської піхоти]] просувався через центр країни на північний захід по автомагістралі Басра-Багдад; [[1-ша моторизована дивізія (Велика Британія)|1-ша британська моторизована дивізія]] рухалася в межиріччі [[Тигр]]у та [[Євфрат]]у також у бік Багдада. 22 березня передові британські частини з ходу зайняли нафтові вишки в декількох кілометрах на північний захід від Басри.
 
Рядок 24 ⟶ 27:
 
1 травня Джордж Буш підбив підсумок війні. Чисельність гарнізонів була збільшена іншими країнами-членами [[НАТО]] і деякими іншими державами. На момент завершення активної фази операції [[1 травня]] [[2003]] року сили коаліції складали: 300 тис. солдат, 2800 одиниць техніки. Сили іракських збройних сил складали: 375 тис. регулярної армії, 650 тис. резервістів, 5700 одиниць техніки.
 
== Наслідки ==
 
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вторгнення_США_та_їх_союзників_до_Іраку_(2003)