Відмінності між версіями «Середньовічний кліматичний оптимум»

м
м (доповнення, оформлення)
 
== Наслідки ==
Середньовічний кліматичний оптимум зумовив у всій [[Європа|Європі]] помітне зростання населення і сільськогосподарської продукції, за рахунок розширення землеробських угідь і вищої якості врожаїв. Розширення орних земель сприяло формуванню сіл замість типових для того часу окремих хуторів і дворів. Також цей розвиток сприяв експансії зростаючих землеробських народів у периферійні, мало освоєні регіони з вищим відсотком населення, що живе за рахунок полювання та рибної ловлі. Як приклади можна навести розселення німців на схід в лісисті землі [[Полабські слов'яни|полабських слов'ян]], а також вже згадану слов'янську колонізацію Північно-Східної Русі (з подальшим формуванням великоруської народності). Одночасно, вчені відзначають скорочення площі лісів під впливом теплішого клімату.<ref>Hans-Rudolf Bork, Helga Bork, Claus Dalchow et al.: Landschaftsentwicklung in Mitteleuropa: Wirkung des Menschen auf Landschaften. Klett, Gotha 1998, ISBN 3623008494, стр. 328. {{ref-de}}</ref>
 
У літописах згадується про виноробство в [[Східна Пруссія|Східній Пруссії]], [[Померанія|Померанії]] і навіть на півдні [[Шотландія|Шотландії]] в цей період. У той же час в [[Норвегія|Норвегії]] врожаї зернових досягали широт аж до полярного кола. Скорочення льодовиків дозволило вікінгам на постійній основі заселити [[Ісландія|Ісландію]] (870 рік) і Гренландію (з 986 року; у XV столітті поселення було покинуто).<ref> Oktawian Muszkat, ''Нарис проблематики і методів дослідженності історії клімату у середньовіччі'': Rocznik Historyczno-Archiwalny (pl), [[Перемишль]] 2014, ISSN 1232-7263.</ref>
848

редагувань