Дифракція: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Література: Додано вміст Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Олег.Н (обговорення | внесок) |
||
Рядок 18:
Наукові й технічні використання явища дифракції — різноманітні. [[дифракційна ґратка|Дифракційні ґратки]] служать для розкладу світла в [[спектр]] й для створення [[дзеркало|дзеркал]] (наприклад, для [[напівпровідник]]ових [[лазер]]ів). Дифракція [[рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]], [[електрон]]ів та [[нейтрон]]ів використовується для дослідження структури [[кристал]]ічних твердих тіл.
Водночас дифракція накладає обмеження на [[Роздільна здатність (оптика)|роздільну здатність]] оптичних приладів, наприклад, [[мікроскоп]]ів. Об'єкти, розміри яких менші за довжину хвилі видимого світла (400 <math>\div </math> 760 [[нанометр|нм]]) неможливо розглянути в оптичний мікроскоп. Схоже обмеження діє в методі [[літографія|літографії]], який широко використовується в напівпровідниковій промисловості при виробництві [[інтегральна схема|інтегральних схем]]. Тому доводиться використовувати джерела світла в [[ультрафіолет]]овій області спектру.
== Дифракція світла ==
|