Наконечний Андрій Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kp1964 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
стиль, правопис
Рядок 5:
 
=== Дитинство ===
Маляр А.Андрій Наконечний народився 31 травня 1905 р. у селі [[Урмань]], нині — Бережанського району, ув сім'ї Михайла та Пелагії Наконечних, заможних сільських господарів. У сім'ї було шестеро дітей. Раннє дитинство художника минуло у сприятливих обставинах сімейної злагоди і праці. До того ж, батько був начитаною людиною, любив багато розповідати. Він передплачував різні газети, здебільшого на господарську тематику, ув тому числі ій «москвофільські» газети з господарськими порадами, за що й поплатився засланням у [[Талєргоф]], де і загинув 1914 року. Ще через два роки від «іспанки» померла мати Андрія. В одинадцять років хлопчик осиротів і спізнав гіркоту поневірянь. Зростав у праці, багато малював. Після закінчення початкової школи він продовжив навчання в приватній столярній робітні Миколи Когута.
 
Маляр А. Наконечний народився 31 травня 1905 р. у селі [[Урмань]], нині — Бережанського району, у сім'ї Михайла та Пелагії Наконечних, заможних сільських господарів. У сім'ї було шестеро дітей. Раннє дитинство художника минуло у сприятливих обставинах сімейної злагоди і праці. До того ж, батько був начитаною людиною, любив багато розповідати. Він передплачував різні газети, здебільшого на господарську тематику, у тому числі і «москвофільські» газети з господарськими порадами, за що й поплатився засланням у [[Талєргоф]], де і загинув 1914 року. Ще через два роки від «іспанки» померла мати Андрія. В одинадцять років хлопчик осиротів і спізнав гіркоту поневірянь. Зростав у праці, багато малював. Після закінчення початкової школи він продовжив навчання в приватній столярній робітні Миколи Когута.
 
1928 року його призвали до війська польського. Служив на залізниці у Кракові як писар і оформлювач. Там тяжко захворів і був відкликаний від строкової військової служби.
 
=== Студії ===
У 1929—1933 рр. А.роках Андрій Наконечний студіював ву школі проф.професора Альфреда Терлецького, яка діяла при Краківській Академії Красних Мистецтв.
 
Основою його творчості Андрія Наконечного стає іконопис. Його навіть назвали “українським«українським Леонардо”Леонардо» за те, що створив свій власний стиль, його роботи впізнавали й належно оцінювали.
 
=== Воєнні роки ===
 
У роки війни А. Наконечнийхудожник переїхав до Львова, де, крім малярства, займався політичною діяльністю, брав участь в акті проголошення самостійної Української Держави. Але почалися нацистські репресії, і більшість його творів (ікони, історичні композиції, пейзажі) пропала.
 
=== Повоєнні роки ===
 
Важкими видалися для художника повоєнні роки. «Записаних» чотири класи освіти вберегли від арешту. Андрій Наконечний трудився ву каменоломні, ув лісовому господарстві, згодом малярем у Бережанському шляховому відділі, з яким незабаром переїхав до Тернополя.
 
Під час хрущовської «відлиги» відважився дати на обласну виставку самодіяльних художників кілька краєвидів. Їх помітили, почали хвалити. Художник зорієнтувався, що це небезпечно. Все ж таки зробив спробу утвердитися: подав документи з проханням прийняти його до Товариства художників.
 
Найважчими виявились останні десять літ. Прикутий до ліжка паралічем (1973—1983), А.Андрій Наконечний не переставав цікавитися мистецтвом, літературою. 15 вересня 1983 р. Наконечний помер. Похований у [[Бережани|Бережанах]].
15 вересня 1983 р. Наконечний помер. Похований у [[Бережани|Бережанах]].
 
== Творча діяльність та ідентичність ==
 
Доля художника незвичайна. Широка популярність його релігійного живопису, і раптом — смертельна небезпека з боку можновладців. У зв'язку з цим видавав себе за людину, яка здобула 4-и класи освіти і до малярства не має ніякого відношення. І лише після смерті, ув січні 1991 р. в залі Тернопільського краєзнавчого музею відбулася перша персональна виставка творів А. Наконечногомитця, які зберегла родина. Це було справжнє відкриття.
 
У дванадцятирічному віці намалював декорацію для аматорської вистави, якою користувалися понад 40 років. Андрій Наконечний відбував службу ув польському війську, де теж знаходив можливість малювати. Його захоплення помітили і стали доручати йому оформлювальні роботи. Згодом військовики рекомендували його на навчання до приватної школи професора Гофмана.
 
Шлях у мистецтві А.Андрієві Наконечному допоміг вибрати художник проф. Кароль Гомоляш, професор Краківської Академії, порадивши ґрунтуватися на традиціях візантійського малярства. Відтоді релігійний живопис став головним у його творчості. Згодом митець потрапив під опіку Митрополита [[Шептицький Андрей|Андрея Шептицького]], який замовляв, зокрема, копії фресок каплиці Чесного Хреста в резиденції польських королів у Вавелі.
 
Андрій Наконечний, повернувшисьПовернувшись до рідного села, Андрій Наконечний малює серію ікон, кольорових репродукцій («Ісус Христос», «Святі Ольга та Володимир»), ряд етюдів з краєвидами урманських околиць. Цей період особливо плідний у житті художника.
== Доробок ==
 
Його картини можна умовно поділити на іконописні, пейзажні, портретні. У Настасівській церкві дивом збереглися рукописи й образи, які А. Наконечний створив разом із колегами Дам’яномДам'яном Горняткевичем, Андрієм Лепким і Михайлом Зорієм, розписавши церкву в селі [[Настасів]] Тернопільського повіту ще 1932 року.
Андрій Наконечний, повернувшись до рідного села, малює серію ікон, кольорових репродукцій («Ісус Христос», «Святі Ольга та Володимир»), ряд етюдів з краєвидами урманських околиць. Цей період особливо плідний у житті художника.
 
== Доробок ==
Його картини можна умовно поділити на іконописні, пейзажні, портретні. У Настасівській церкві дивом збереглися рукописи й образи, які А. Наконечний створив разом із колегами Дам’яном Горняткевичем, Андрієм Лепким і Михайлом Зорієм, розписавши церкву в селі [[Настасів]] Тернопільського повіту ще 1932 року.
Іконопис:
 
* «Ісус Христос»,
Пейзажі («З рідного Урманя», «Тернопіль»), історичні полотна («Козак на могилі», «Євангеліє»), іконопис («Вознесіння», «Хрещення», «Благовіщення»).
* «Святі Ольга та Володимир»),
* «Вознесіння»,
* «Хрещення»,
* «Благовіщення».
Пейзажі:
* «З рідного Урманя»,
* «Тернопіль».
Історичні полотна:
* «Козак на могилі»,
* «Євангеліє».
 
== Література ==
* ''Герета І.'' Художники Тернопільщини кінця XIX—XX ст. Андрій Наконечний //Тернопіль. — 1994. —№ 2—3. — С. 11—12.
 
* ''ГеретаДуда І.'' ХудожникиТернопільщина Тернопільщинимистецька кінця XIX—XX ст. Андрій Наконечний) //ТернопільСвобода. — 1994. —№ 2 —31992. — С. 11 —4 12лют.
* ''Костюк С.'' Єдина розрадо —надіє…: (Про А. Наконечного) //Тернопіль. — 1991. — № 2. — С. 38.
* ''Дуда І.'' Тернопільщина мистецька (А. Наконечний) //Свобода. —1992. — 4 лют.
* ''КостюкЛисевич СМ.'' Єдина розрадо —надіє…Воскресіння: (Про життя та творчість художника А. Наконечного) //ТернопільРовесник. — —19911991. — —№ 27. — С. 386—7.
* Наконечний Андрій Михайлович // [[Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини]] на 1995 рік. — —ТернопільТернопіль, 1994. — С. 36 —3836—38.
* ''ЛисевичСивобородько М.'' ВоскресінняНародний митець: (Про життя та творчість художника А. Наконечного) //Ровесник.Вільне —1991життя. —№ 7— 1991. — С.14 6 —7лип.
* Наконечний Андрій Михайлович // [[Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини]] на 1995 рік. —Тернопіль, 1994. — С. 36 —38.
* ''СивобородькоСтецько МВ.'' Народний«А душі вбити не митецьможуть»: (ПроМистецька художникаспадщина А. Наконечного) //ВільнеОбразотворче життямистецтво. — —19911992. — 14№ 6. — С. лип10—13.
* ''Стецько В.'' «А душі вбити не можуть»: (Мистецька спадщина А. Наконечного) //Образотворче мистецтво. —1992. —№ 6. — С. 10 —13.
* ''Стрибуцька Н.'', ''Голизова А.'' Вічне джерело духовності —ікона: (Відомості про художника А. Наконечного) //Вільне життя. — 1991. — 4 груд.
* ''Володимир Лукань.'' [http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vpu/Myst/2008_14/statti/Lukan.pdf Володимир Лукань. ХУДОЖНИКХудожник-ПАТРІОТпатріот АНДРІЙАндрій НАКОНЕЧНИЙНаконечний].
 
{{Вікіфікувати|дата=Січень 2008}}