Сабеї: відмінності між версіями

[[FileФайл: BronzeManNashqum.jpg|thumb|right|260px|Бронзовий чоловік Сабейської культури.]]

'''Сабеї''' (сабейці, {{lang-el|Σαβαίοι}}) - — назва одного з головних народів (''ша`'бів'') в Південній (Щасливій) Аравії, який в давнину панував в [[Ємен]]і і створив [[Сабейське царство]].

[[Стародавня Греція|Грецькі]] і [[Стародавній Рим|римські]] письменники однаково вказують на високу культуру [[Саба (держава)|країни]] і на її багатство, про яку передавалися нечувані розповіді. Сабеї вели велику торгівлю золотом, коштовними каменями тощо з [[Сирія|Сирією]], [[Єгипет|Єгиптом]], [[Індія|Індією]] і [[Ефіопія|Ефіопією]]; про багатство сабеїв свідчать також розповіді в Корані, [[Біблія| Біблії]] о [[цариця Савська|цариці Савської]], сучасниці царя [[Соломон]]а. Вже в 715 році до н.  е. сабеї були в числі народів, які платили данину [[Ассирія|ассирійцям]]; але ця залежність була нетривала. Суперниками сабе в Південній Аравії були [[Мінейське царство|маїнці]] (мінеї), які представляли собою важливу торговельну силу; вони вели з сабеями постійну боротьбу і згодом були ними витіснені. Головним містом сабе був [[Маріб]] (Маріаба). У 25 р. до н. е. е. в країну сабеїв здійснив похід римський намісник Єгипту [[Елій Галл]], але безуспішно. Про фортеці міста свідчать залишки стін, про високу культуру країни - — споруда міцної греблі для великих цистерн вгорі міста, сліди якої збереглися дотепер. З плином часу місто і країна прийшли в занепад внаслідок зміни торговельних шляхів. В III столітті пануванню сабеїв було покладено край [[Хим'яр]]итами, які вже захоплювали Сабу в I-III—II століттях н.  е.

Деякі джерела вказують на присутність сабеїв на півночі Аравії в часи [[Ассирія|Ассирійської імперії]]. У ряді інших північноаравійських племен сабеї згадуються на [[стела|стелі]] [[Тиглатпаласар III|Тиглатпаласара III]]. Ці північні сабеї за рядом ознак можуть бути асоційовані з савеянами, згаданими в книзі Іова, Савою з книги пророка Єзекіїля, а також з онуком [[Авраам]]а Шевою (згадуване поруч ім'я брата Шеви, Дедана, пов'язане з оазисом [[Ель-Ула]] на північ від [[Медіна|Медіни]]). На думку історика Дж. А. Монтгомері, в X столітті до н.  е. сабеї жили в Північній Аравії, хоча і контролювали торговельні шляхи з півдня.

# Період мукаррібов Саба '(приблизно перша половина I тис. до н.  е.).

# Період царів Саба '(приблизно друга половина I тис. до н.  е.).

# Період царів Саба 'і зу-Райдана (I &nbsp;ст. до н. &nbsp;е. -&nbsp;— III &nbsp;ст. н. &nbsp;е.) <ref>[[Коротаев, Андрей Витальевич|Коротаев А. В.]] [http://urss.ru/cgi-bin/db.pl?cp=&page=Book&id=36868&lang=Ru&blang=ru&list=Found Социальная история Йемена, Х в. до н. э. &nbsp;— ХХ в. н. э. Вождества и племена страны Хашид и Бакил]. &nbsp;— М.: КомКнига, [[2006]].</ref>.

Розквіт царства припадає на період між [[900 рік до н. е.|900]] і [[450 рік до н. е.|450]] рр. до н. &nbsp;е. У початковий період своєї історії Саба 'служила перевалочним пунктом у торгівлі: сюди надходили товари з [[Хадрамаут]]у, і звідси відправлялися каравани в [[Стародавня Месопотамія|Месопотамію]], [[Сирія|Сирію]] і [[Стародавній Єгипет|Єгипет]]. Поряд з транзитною торгівлею Саба отримувала доходи від продажу [[пахощі|пахощів]]в місцевого виробництва.

Сабейська цивілізація -&nbsp;— одна з найдавніших на [[Близький Схід|Близькому Сході]] -&nbsp;— склалася в кінці 2-го тис. до н. &nbsp;е. на території Південної Аравії, в родючому, багатому водою і сонцем регіоні, який знаходиться на кордоні з пустелею Рамлат ас-Сабатейн, мабуть, у зв'язку з переселенням сабеїв з північно-західної Аравії, пов'язаним із становленням трансаравійського Шляху пахощів. А. &nbsp;Г. &nbsp;Лундіним висловлювалися припущення (поки недостатньо підтверджені фактами), що спочатку з середини 2-го тисячоліття до н. &nbsp;е. в союз Саба входило три [[араби|аравійських]] племені, але приблизно в XIII або XII столітті до н. &nbsp;е. до нього приєдналися ще три, які об'єднуються перш в союз Файшан.

Найбільш ранні згадки Сабейського царства відносяться до IX століття до н. &nbsp;е., а початок його розквіту припадає на VIII &nbsp;ст. до н. &nbsp;е. Поблизу столиці Саби, [[Маріб]]а, була споруджена величезна гребля, завдяки чому виявилася зрошеною величезна, перш безплідна і мертва територія -&nbsp;— країна перетворилася на багатий оазис.