Кров і ґрунт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
PavloGanzha (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
PavloGanzha (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''«Кров іта земля»''' ({{lang-de|Blut und Boden}}, скорочено Blubo) — складова ідеології [[Третій Рейх|Третього Райху]],котра розглядає взаємозв'язок національного походження (''«крові»'') і рідної землі, що дає нації прожиток (''«ґрунтземля»''), як основоположну константу, стрижень націоналістично-соціалістичної расової політики та культурно-політичного виховання.
 
<!--Згідно з цією ідеологією селянство є джерелом життя нордичної раси; на відміну від міського населення, селяни є основою суспільства, яка відродить націю і расу.{{Fact}}-->
Рядок 5:
== Теорія ==
{{Мовні помилки}}
На підставі теорії «крові іта ґрунтуземлі» носіями і зразком народних традицій, що найбільш зберегли зв'язок з рідною землею, було німецьке селянство. Крім цього, поняття «ґрунту» означало не тільки збереження своїх земель, але і завоювання нових для «німецької крові та німецького плуга», тобто розширення життєвого простору (зокрема&nbsp;— натиск на Схід). Ідеологія «крові і ґрунту» в Німеччині виникла та поширилися в кінці XIX століття серед расистських і націоналістичних навчань. Її критики вказували на те, що ця ідеологія служить для виправдання злочинної політики націй, які бажають забезпечити своє процвітання шляхом розв'язування воєн і знищення інших, «менш гідних» народів. Виправданням ж повинні були служити расистськи обґрунтовані посилання на особливу цінність і чистоту крові народу-агресора.
 
Вперше поява поняття «крові і ґрунту» зазначено, що вийшла в 1922 році філософській роботі О. Шпенглера «Занепад Європи», в якій йдеться про «боротьбу між кров'ю і ґрунтом за внутрішнє додавання (форму) вирощеного (на цьому ґрунті) виду тварин або людини». Потім воно використовується А. Виннигом у своїх книгах «Звільнення» (1926) і «Рейх як республіка» (1928), які починалися з тези: Кров і ґрунт&nbsp;— це доля народів. Лише в 1930-му році теорія «крові і грунту» сформувалася в певну націонал-социалистскую доктрину&nbsp;— у творі Ріхарда Дарре «Нова аристократія з крові і ґрунту». У цій роботі розкривалися зв'язку між расовими, господарськими та аграрно-політичними основами в ідеології націонал-соціалістів.