Закон про громадянські права (1964): відмінності між версіями

'''Акт про громадянські права  1964 року''' -&nbsp;— федеральний Закон США, <span class="cx-segment" data-segmentid="120">який забороняє дискримінацію за ознакою раси, кольору шкіри, релігійних переконань, статі чи етнічного походження.<ref>[http://www.ourdocuments.gov/doc.php?flash=true&doc=97&page=transcript "«Transcript of Civil Rights Act (1964)"»]. </ref> . Поклав кінець дискримінації під час реєстрації виборців, сегрегації в школі, на робочих місцях та в громадських місцях.</span>

Повноваження структур, які мали забезпечувати дотримання цього закону, були доволі обмеженими в перші роки, однак пізніше були розширені. Приймаючи цей закон,  Конгрес посилався на різні частини [[Конституція США|Конституції Сполучених Штатів]], головним чином на закріплені в ній повноваження Конгресу в сфері регулювання внутрішньої і міжнародної торгівлі за статтею 1 (частина 8), його обов'язок гарантувати всім громадянам однаковий законодавчий захист згідно з [[Чотирнадцята поправка до Конституції США|Чотирнадцятою поправкою]] і обов'язок захищати виборчі права відповідно до [[П'ятнадцята поправка до Конституції США|П'ятнадцятої поправки]]. Закон вступив в силу 2 липня [[1964]] року після підписання [[Президент США|президентом]] [[Ліндон Джонсон|Ліндоном Джонсоном]] в [[Білий дім|Білому домі]].

Питання про створення подібного законопроекту було вперше підняте Президентом [[Джон Фітцджеральд Кеннеді|Джоном Кеннеді]] у його зверненні до нації від 11 червня 1963<ref>{{Cite web|url=http://www.jfklibrary.org/Asset-Viewer/Archives/JFKPOF-045-005.aspx|title=Radio and television address on civil rights, 11 June 1963|date=1963-06-11|publisher=John F. Kennedy Presidential Library and Museum|accessdate=2013-11-23}}</ref> , у якому він запропонував розробити закон, який "«надав би всім американцям право відвідувати і обслуговуватись у всіх громадських місцях &nbsp;— готелях, ресторанах, театрах, магазинах і т.д."», а також "«забезпечив би кращий захист права голосу"». Кеннеді виступив після низки [[Рух за громадянські права афроамериканців у США|протестів афро-американськоїафроамериканської меншини проти сегрегації]], в ході яких проти студентів і дітей використовували поліцейських собак і пожежні машини. До активних дій Кеннеді спонукало зростання міжрасової напруженості і хвиля "«чорних бунтів"» навесні 1963.<ref>[http://www.pbs.org/wgbh/amex/eyesontheprize/about/pt_104.html ''Eyes on the Prize: America's Civil Rights Years'', episode 4 "«No Easy Walk (1961–19631961—1963)"»]</ref>.

ІдучиРозширюючи за прикладом АктуАкт про громадянські права 1875 року, законопроект Кеннеді, поміж іншого, включав положення про заборону дискримінації в громадських місцях і надання повноважень [[Генеральний прокурор США|Генеральному прокурору США]] подавати позови проти штатів, у який діяли сегреговані системи шкільної освіти. Однак, він не включав ряд положень, які протестанти вважали конче необхідними, зокрема захист від жорстокого поводження з боку поліції, припинення дискримінації в приватному секторі та надання Міністерству юстиції повноважень подавати судові позови за дискримінацію та сегрегацію на робочих місцях.<ref>[http://www.crmvet.org/tim/timhis64.htm#1964cra64h Civil Rights Act Passes in the House] ~ Civil Rights Movement Veterans</ref>.

11 червня 1963 року Президент Кеннеді зустрівся з лідерами Республіканської партії, щоб обговорити законопроект, перш ніж робити телевізійне звернення до нації. Два дні потому, лідер меншості в Сенаті [[Еверетт Дірксен]] та лідер більшості в Сенаті [[Майк Менсфілд]] обидва висловилися на підтримку президентського законопроекту, за винятком положень, які гарантують рівний доступ до громадських місць. Через це кілька конгресменів-республіканців запропонували розглянути компромісний законопроект. 19 червня, президент направив законопроект у Конгрес, не додавши туди жодних поправок.<ref>Loevy, Robert (1997), ''The Civil Rights Act of 1964: The Passage of the Law that Ended Racial Segregation'', State University of New York Press, p. 171. </ref><ref>Golway, Terry and Krantz, Les (2010), ''JFK: Day by Day'', Running Press, p. 284. </ref>. Проект спершу розглядався юридичному комітеті [[Палата представників США|Палати представників]], у якому головував представник Демократичної партії. Після серії слухань, законопроект зробили жорсткішим, додавши положення про заборону расової дискримінації у сфері зайнятості, забезпечення більшого захисту прав чорношкірих виборців, заборону сегрегації у всіх державних установах (не лише школах), посилення анти-сегрегаційних положень щодо публічних послуг. Комітет також додав Генеральному прокурору повноваження подавати позови щодо захисту осіб від позбавлення будь-яких прав, закріплених Конституцією і законодавством США. По суті, це все положення спірного "«Розділу III"», який був вилучений з Актів 1957 і 1960 років. Громадські правозахисні організації наполягали на включенні цих положень, тому що вони могли використовуватись для захисту мирних демонстрантів і чорних виборців від поліцейського свавілля і придушення свободи слова.

Наприкінці жовтня 1963 року Кеннеді запросив лідерів Конгресу на розмову до Білого дому, щоб зібрати необхідну кількість голосів для проходження закону.<ref>Reeves, Richard (1993), ''President Kennedy: Profile of Power'', pp. 628–631628—631</ref>. Законопроект був схвалений юридичним комітетом в листопаді 1963 року і був переданий процедурному комітету, голова якого, Говард Сміт, демократ і палкий прихильник сегрегації з [[Вірджинія|штату Вірджинія]], повідомив про свій намір затримати розгляд законопроекту на невизначений строк.

* Brauer, Carl M., "«Women Activists, Southern Conservatives, and the Prohibition of Sexual Discrimination in Title VII of the 1964 Civil Rights Act"», 49 ''Journal of Southern History'', February 1983.

* Finley, Keith M. (2008), ''Delaying the Dream: Southern Senators and the Fight Against Civil Rights, 1938–19651938—1965'', Baton Rouge: LSU Press.

* Freeman, Jo. "«How 'Sex' Got Into Title VII: Persistent Opportunism as a Maker of Public Policy"» ''Law and Inequality: A Journal of Theory and Practice'', Vol. 9, No. 2, March 1991, pp.&nbsp;163–184. [http://www.jofreeman.com/lawandpolicy/titlevii.htm online version]

* Graham, Hugh (1990), ''The Civil Rights Era: Origins and Development of National Policy, 1960–19721960—1972'', New York: Oxford University Press.

* Harrison, Cynthia (1988), ''On Account of Sex: The Politics of Women's Issues 1945–19681945—1968'', Berkeley, CA: University of California Press.

* Jeong, Gyung-Ho, Gary J. Miller, and Itai Sened, "«Closing the Deal: Negotiating Civil Rights Legislation"», ''American Political Science Review'', 103 (Nov. 2009)

* Loevy, Robert D. "«A Brief History of the Civil Rights Act OF 1964,"» in David C. Kozak and Kenneth N. Ciboski, ed., ''The American Presidency'' (Chicago: Nelson Hall, 1985), pp.&nbsp;411–419. [http://faculty1.coloradocollege.edu/~bloevy/CivilRightsActOf1964/ online version]

* Pedriana, Nicholas, and Stryker, Robin. "«The Strength of a Weak Agency: Enforcement of Title VII of the 1964 Civil Rights Act and the Expansion of State Capacity, 1965–19711965—1971,"» ''American Journal of Sociology'', Nov 2004, Vol. 110 Issue 3, pp 709–760709—760

* Rodriguez, Daniel B. and Weingast, Barry R. "«The Positive Political Theory of Legislative History: New Perspectives on the 1964 Civil Rights Act and Its Interpretation"», ''University of Pennsylvania Law Review'', Vol. 151. (2003) [http://www.researchgate.net/profile/Barry_Weingast/publication/228184991_The_Positive_Political_Theory_of_Legislative_History_New_Perspectives_on_the_1964_Civil_Rights_Act_and_its_Interpretation/links/02e7e52c453f42da4d000000.pdf online]