Водяний молот: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12:
До 1135 і 1175 років відносяться письмові джерела зі Штирії, в яких згадуються вертикально діючі молоти для подрібнення руд. Механізовані молоти для кування заліза вперше згадуються у французьких джерелах, можливо, у 1116 році і напевно — у 1249 році.<ref name="V" />
Середньовічні європейські механічні молоти у 15 столітті найчастіше являли собою вертикальні товкачі, для приведення їх в дію найчастіше використовували вертикальне водяне колесо.<ref name="V" /> [[Леонардо да Вінчі]] часто робив замальовки ковальних механічних молотів з вертикальною дією.<ref name="V" /> Найстаріше зображення європейського механічного «горизонтального» ковальського молота міститься, мабуть, у книзі «
У Німеччині були розповсюджені середньобійні молоти, описані [[Ґеорґіус Аґрікола|Ґ. Агриколою]] у книзі «[[De Re Metallica]]» (1596). У Франції, Ітаії й Великій Британії були розповсюджені хвостові молоти. Пізніше виникли чолові молоти. У другій половині [[18 століття]] водяне колесо почали заміняти [[Парова машина|паровим приводом]]. У 1842 році [[Джеймс Несміт]] одержав патент на сконструйований ним перший [[паровий молот]], на якому пара використовувалася для безпосереднього приводу рухомих частин молота. Парові молоти поступово витіснили молоти старої конструкції.
| |||