'''Анота́ція''' ({{lang-la|annotatio}} — зауваження, помітка) — короткий виклад [[зміст]]у [[книга|книги]], [[стаття| статті]], розробки, [[звіт]]у тощо. Дозволяє робити висновки про доцільність їх докладнішого вивчення. При анотуванні крім змісту твору, враховується його призначення, цінність, направленість.
У [[етимологія|етимологічному]] значенні слово трапляється в другій пол. І ст. н.е., але функціонально анотація була присутня вже в каталогах [[Александрійська бібліотека|Александрійської бібліотеки]] (ІІІ ст до н.е.). Пізніше анотація у вигляді короткої характеристики тих чи інших [[автор]]ів, відомостей про тематику їхніх праць, оцінки останніх використовувалась в [[Бібліографічний посібник: види| бібліографічних словниках]]. З появою [[Науковий журнал|наукових журналів]] у другій пол. XVII ст. анотація дає початок жанрам наукової періодики, а пізніше – становленню анотованої бібліографії.
Обов’язковим елементом анотації є [[бібліографічний опис]] у редукованій формі (автор, назва, індекс тощо). Якщо бібліографічний опис ідентифікує документ чи його частину, то анотація ідентифікує зміст документа, вона є не формальною, а змістовою моделлю документального джерела.
