Піратство: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30:
У [[869]] — піратські ватаги оволоділи Мальтою, в [[876]] спустошили [[Тоскана|Тоскану]], [[Лацій]] і [[Кампанія|Кампанію]], в [[881]] заснували біля гирла [[Гарільяно]] фортецю, з якої здійснювали регулярні наскоки на сусідні італійські землі.
У [[888]] році адалуські пірати захопили шматок узбережжя [[Прованс]]а із фортецею [[Фраксінет]], перетворивши її на справжнє
=== Норманнське піратство ===
Рядок 36:
Майже одночасно, з кінця VIII сторіччя, справжній сплеск переживає піратство на Півночі Європи. Розбій перетворився на постійний промисел численних ватаг із Скандинавії, що в джерелах отримали назву [[норманни|норманнів]] або ж [[вікінги|вікінгів]]. Їхніми жертвами, втім, були не стільки кораблі, скільки прибережні села, міста і монастирі.
Першим нападом скандинавських піратів на британські острови вважають пограбування [[Ліндісфарн]]а у [[793]] році і надалі ці напади стали регулярними.
З [[799]] року норманни грабували землі фрізів і саксів. [[Карл I Великий|Карл Великий]] був змушений створити для захисту від піратів прибережну охорону. Але вона допомагала мало. З розпадом імперії Карлам Великого пірати знахабніли. Тепер вони навіть не повертувалися взимку додому, як раніше, а зимували у пограбованих землях, що відновити грабунок вже ранньою весною. Географія нападів розширюється. Жертвами піратів стають [[Астурія]] і [[Португалія]] у [[844]] році, а [[Балеарські острови]], [[Прованс]] і [[Тоскана]] у [[859]]-[[862]] роках. На півночі Європи вікінги досягли узбережжя [[Біле море|Білого моря]], на сході вони спустилися [[Волга|Волгою]] через [[Каспій]] до берегів [[Персія|Персії]]. У [[886]] році вікінги взяли в [[облога|облогу]] [[Париж]], але французький король [[Карл ІІ Лисий]] зумів від них відкупитися.
| |||