Теребовлянське староство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2:
 
== Коротка історія ==
[[1403]] року згадується перший теребовельський [[староста]]. У [[15 століття|XV]]—[[16 століття|XVI&nbsp;ст.]] [[королівщина]] [[Історія Великих Бірок|Борек]] разом із 4-ма навколишніми селами входили до складу Теребовлянського староства.<ref>''JanBauer BauerJ.'' Miasteczko Borek // «Z przeszłości osiedli woewództwa Tarnopolskiego».&nbsp;— Tarnopol, 1935.&nbsp;— Część 1.&nbsp;— S. 17. {{ref-pl}}</ref> [[1454]] року появився уряд (посада) [[войський|войського теребовельського]] (з 1765 року називався войським більщим), єрархія посадова (неповна через відсутність урядів (посад) судових земських, уряду [[підкоморій|підкоморія]])&nbsp;— близько 1660 року.<ref>''Ostrowski J. K. Ostrowski.'' TrebowlaTrębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009.&nbsp;— CzT. I, tom 17.&nbsp;— 508 s., 806 il.&nbsp;— S. 328—329.&nbsp;— ISBN 978—83—89273—71—0978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}</ref>
 
Під час люстрації староства в 1564—1565 роках до складу староства входили: [[Деренівка]], [[Довге (Теребовлянський район)|Довге]], [[Гумниська (Теребовлянський район)|Гумниська]], [[Каптури]], [[Романівка (Теребовлянський район)|Романівка]], [[Семенів (Теребовлянський район)|Семенів]], [[Воля Романівська]], [[Застіноче]], [[Зубів (Теребовлянський район)|Зубів]].
<br/>Під час люстрації староства в 1570 або 1572 році дохід від староства становив 5007 [[злотий|злотих]].
<br/>В 1664 році до складу староства входили Гумниська, Каптури, Малів, Романівка, Семенів, Застіноче,<ref>''Ostrowski J. K. Ostrowski.'' TrebowlaTrembowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków…&nbsp;— S. 329.</ref> [[Боричівка]] (вилучена зі складу староства у 1668&nbsp;р.).<ref>''А.Betlej BetlejA.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.&nbsp;— Cz. I, tom 17.— 508 s., 806 il.— S. 353. ISBN 978—83—89273—71—0 {{ref-pl}}</ref>
<br/>1765 року відбулась остання люстрація староства, дохід становив 22 885 злотих.
 
Рядок 44:
 
== Джерела ==
* ''Городиський Л. Городиський, Зінчишин І. Зінчишин.'' Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник.&nbsp;— Львів&nbsp;: Каменяр, 1998.&nbsp;— 294 с., іл.&nbsp;— ISBN 966-7255-01-8.
* [http://shron.chtyvo.org.ua/Maiboroda_Raisa/Liustratsii_korolivschyn_ukrainskykh_zemel_XVI-XVIII_st_materialy_do_reiestru_rukopysnykh_ta_drukova.pdf Люстрації королівщин Українських земель XVI - XVIII ст.] — Київ, 1999.
* ''Ostrowski J. K. Ostrowski.'' Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009.&nbsp;— CzT. I, tom 17.&nbsp;— 508 s., 806 il.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}
* ''Kazimierz Prszyboś K.'' (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.&nbsp;— S. 96—100. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==