Відкрити головне меню

Зміни

оформлення згідно правил ВП - див. ВП:РЖ, правопис, категоризація
}}
 
'''ФіліпФілі́п V АнжуйськийАнжу́йський''' (*{{lang-es|Felipe V}}; [[19 грудня]] [[1683]] — - †[[9 липня]] [[1746]]) — король Іспанії з [[1700]] року, перший представник династії [[Бурбони|Бурбонів]] на іспанському троні.
 
== Молоді роки ==
[[Файл:Western Europe Utrecht Treaty.jpg|thumb|left|230px|Європа у 1713 році, після Утрехтського та Раштатського миру.]]
 
ВУ [[1700]] році перед [[Людовик XIV|Людовиком XIV]] стояв непростий вибір. ПринявшиПрийнявши заповіт померлого Карла II (згідно з яким володіння Іспанії повинні залишатися неподільними) він порушував попередні домовленностідомовленості з Австрією та Англією стосовно розподілу іспанських територій у Європі та іспанських колоніях. У разі відмови від заповіту іспанського короля, новим королем ставав представник австрійських Габсбургів, що було неприпустимо. Дотримання угоди щодо розподілу іспанських володінь призвело би до конфлікту з Іспанією. Врешті решт Людовик прийняв заповіт Карла II. У лютому [[1701]] року Філіп приїхав до Мадриду. Ситуацію погіршив наказ Людовика XIV Паризькому парламенту затвердити законність прав Філіпа на французький престол. Король Франції також відправив свої війська до іспанських Нідерландів, що було порушенням Рісвікського миру [[1697]] року. Французьким торговим компаніям було надано привілеї щодо торгівлі в іспанських колоніях, зокрема асьєнто (монополію на постачання чорношкірих рабів до колоній). Внаслідок всього цього розпочалася [[Війна за іспанську спадщину]]. Вона йшла із змінимперемінним успіхом — В Іспанії, Нідерландах, Німеччині та Італії. Але все ж таки об'єднані сили Франції та Іспанії програли. Згідно з Утрезтським миром від [[11 квітня]] та [[13 липня]] [[1713]] року Філіп V визнавався королем Іспанії. Натомість він відмовився від прав на корону Франції. До австріїАвстрії відійшли південні Нідерланди, Неаполь та Сардинія, герцог Савойський Віктор Амадей II отримав Сицилію, Англія — Гібралта, Мальорку та 30 років асьєнто.
 
== Внутрішня політика ==
Зразком для реформ у внутрішньому житті Іспанії для Філіпа V стала Франція. Відмінності основних законів більшості земель було змінено, приведено до єдинногоєдиного знаменника (окрім Наваррі та Землі басків). Позбавлені свого особливого становища провінції перейшли під керування інтендантів, які були зв'язком між Радою Кастилії (вищим органом влади) та місцевою владою.
Знать стала поступово втращативтрачати своє провідне положення на користь бюрократії. Авторитет монархії по відношенню до церкви вдалося підвищити за рахунок того, що корона наполяглсянаполягала на нассвоїх воїх праваправах, перш за все економічних, які обмежували духівництво.
Позбавлені свого особливого становища провінції перейшли під керування інтендантів, які були зв'язком між Радою Кастилії (вищим органом влади) та місцевою владою.
Знать стала поступово втращати своє провідне положення на користь бюрократії. Авторитет монархії по відношенню до церкви вдалося підвищити за рахунок того, що корона наполяглся на нас воїх права, перш за все економічних, які обмежували духівництво.
 
Тимчасово у [[1724]] році Філіп V зрікся трону на користь сина Луїса. Це було викликано зростанням у Філіпа апатії та меланхолії. За висновками лікарів він страждав патологічноюна безвольністюпатологічну безвольність. Але завчасна смерть Луїса I змусила Філіпа V повернутися на престол.
 
== Зовнішня політика ==
Правління Філіпа V — це період суцільних воєн. Після Утрехтського миру Іспанія не відмовилася від спроб повернути свої втрачені володіння, насамперед в Італії. Цьому сприялсприяв також другий шлюб Філіпа із ЕлизаветоюЄлизаветою Фарнезе, спадкоємицею герцогств Парма, П'янченца та ТосконаТоскана. Розпочалася нова війна. Вона тривала у [[1717]]–[[1719]] роках. Проти Іспанії виступили Англія. Франція, Нідерланди та імператор Священної Римської імперії. За її наслідками Іспанія відмовлялася від Сардинії, Сицилії та Неаполя, взаємнавзаєм син Філіпа V Карл отримав кандидатське право на Парму, П'янченцу та Тоскану. Відбувся обмін — Савойя отримала Сардинія, а Австрія — Сицилію.
 
Але суперечки між еликимивеликими державами залишалися. [[1 травня]] [[1725]] року у Відні укладено угоду між Іспанією та Священною Римською імперією. Імператор Карл VI визнав Філіпа V за короля Іспанії та підтвердив права його сина Карла на Парму й Тоскану, натомість австрійці отримали торговельні привілеї в Ост-Індії. Це змусило Англію вдатися до військових дій проти Іспанії, в підсумку [[9 листопада]] [[1729]] року в Севільї між Англією та Іспанією укладено договір, згідно з яким союз з імператором розторгавсябуло розірвано, булоа підтверджено минулі торговельні привілеї англійців та французів. Натомість англійських флот доставив інфанта Карла в його володіння — герцогство Пармське й Тосканське.
 
Незабаром при голові уряду Хосе Патіньо почалося зближення Іспанії та Франції. [[7 листопада]] [[1733]] року укладено так званнийзваний перший сімейний пакт. Він повинен був забезпечити італійські володіння Іспанії.
 
ВУ [[1734]] році Філіп V скористався з міжнародної ситуації — Війни(проходила війні за польську спадщину —) й захопив Неаполь та Сицилію для свого сина Карла, герцога Пармського і Тосканського. АсвтріяАвстрія це визначала у віденьскомуВіденьскому мирному мирідоговорі від 3 жовтня 1735 року. Натомість Філіп V та його син Карл відмовилися від Парми й Тоскани на користь австрійських Габсбургів.
 
Активність Іспанії змусила Англію у [[1739]] році розпочати проти неї війну, яка між тим скінчилася на користь Іспанії — зберігся стасстатус-кво.
 
Іспанія узяла активну участь на боці Франції у Війнівійні за австрійський спадок ([[1740]]–[[1748]] роки). Для цього [[25 жовтня]] [[1743]] року було укладено другий сімейний пакт. Але Філіп V вже не дочекався закінчення цієї війни — [[9 липня]] [[1746]] року він помер у Мадриді. Його поховано у церкві Святої Трійці в Ла Гранха де Сан-Ільдефонсо.
 
== Родина ==
[[Файл:La_familia_de_Felipe_V.jpg|thumb|left|250px|Філіп V із сім'єю]]
1. Дружина — Марія Луїза Савойська (1688–17141688—1714)
 
Діти:
* [[Луїс I|Людовик]] (1707–17241707—1724)
* [[Фердинанд VI|Фердинанд]] (1713–17591713—1759)
* Філіп Педро (1709)
* Філіп Педро Габріель (1712–17191712—1719)
 
2. Дружина — Елизавета Фарнезе
 
Діти:
* [[Карл III (король Іспанії)|Карл]] (1716–17881716—1788)
* Марія Анна Вікторія (1718–17811718—1781) — дружина [[Хосе I]], короля Португалії
* Філіп (1720–17651720—1765), герцог Пармський
* Марія Тереза (1726–17461726—1746) — дружина Людовика. дофіна Франції (сина [[Людовик XV|Людовика XV]])
* Людовик Антоніо (1727–17851727—1785) — кардинал та архієпископ Толедо
* Марія Антонія Фердинанда (1729–17851729—1785) — дружина Віктора Амадея III, короля Сардинії.
 
== Примітки ==
 
== Джерела ==
* Kamen, Henry (2001). Philip V of Spain: The King Who Reigned Twice. New Haven, Conn.: Yale University Press. ISBN 0-300-08718-7. {{ref-en}}
* John A. Lynn: The Wars of Louis XIV 1667–17141667—1714. Longman, London 1999. S. 350f350{{ref-en}}
* Сен-Симон «Мемуары». Т.1, с. 260-261 {{ref-ru}}
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
[[Категорія:Правителі Арагону]]
[[Категорія:Уродженці Версаля]]
[[Категорія:Люди на марках]]