Головко Андрій Васильович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 37:
Із [[1905]] по [[1908]] вчився в сільській школі, де почав писати вірші російською мовою. Навчаючись у Кременчуцькому реальному училищі (1908—1914), під впливом [[Кобзар (збірка)|«Кобзаря»]] перейшов на українську мову ([[1912]])<ref>[http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1252 Біографія&nbsp;— Андрій Головко] (приклад «підчищеної» біографії)</ref>; за створення українофільської «[[Юнацька спілка|Юнацької спілки]]» вибув з останнього курсу училища.<ref name="zhzh">[[Жежера Віталій Миколайович|''Віталій Жежера'']]. [http://gpu.ua/index.php?&id=194353&s=accent4 Андрій Головко застрелив тих, кого любив]&nbsp;— [[Газета по-українськи]], №&nbsp;504 за 30.11.2007.</ref>
 
У 1915&nbsp;р. вступає до [[Чугуївське військове училище|Чугуївського військового училища прапощиківпрапорщиків]], яке закінчує цього таки року, і одразу потрапляє на фронт. Поручник А.Головко командує полковою кінною розвідкою, бере участь у боях під [[Рава-Руська|Равою-Руською]] (Львівська обл.), згодом, після поранення, у запасному батальйоні навчає новобранців.
 
1917 року А.Головка обрано до солдатського революційного комітету у м.[[Торжок]] [[Тверська губернія|Тверської губернії]].
Рядок 43:
Після повернення в Україну деякий час учителює. У 1918&nbsp;році стає працівником кременчуцької повітової газети «Нове життя». Наступного, 1919 року, дебютує збіркою ліричних поезій «Самоцвіти».
 
Воював в [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української НародньоїНародної Республіки]] за незалежність України.{{Джерело}}
 
Влітку 1920 Андрій Головко добровільно вступає до лав [[Червона армія|Червоної армії]], де спершу стає командиром підрозділу кінної розвідки, а згодом лектором у Харківській школі червоних старшин.