Космічна індустрія Росії: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ветер (обговорення | внесок) |
Ветер (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10:
У цих умовах в дев'яності роки утворилося серйозне відставання в технології виробництва негерметичних супутників, яке було в основному подолано в 2000-х. Різко скоротилася і кількість пусків. З 1996 по 1999 рік в Росії відбувалося близько 30 ракетних пусків щорічно — Росія в ці роки навіть поступалася за кількістю пусків Сполученим Штатам. Для порівняння: в СРСР робилося 90-100 пусків на рік.
Незважаючи на катастрофічні проблеми деякі великі проекти, розпочаті ще при СРСР, були завершені: не в останню чергу за рахунок активного співробітництва з США та іншими країнами в сфері космосу. Було закінчено будівництво першої багатомодульної орбітальної станції «[[Мир (космічна станція)|Мир]]». Найбільш активна фаза її роботи приходиться на 90-роки. Іноземні екіпажі з 1995 року активно відвідували станцію. Найбільше іноземних гостей було з США — 44 астронавта. Міжнародний проект орбітальної станції «[[Freedom (космічна станція)|Freedom]]» (США з
Також в дев'яності роки почав працювати [[ГЛОНАСС]]. Первісне розгортання ГЛОНАСС для військових цілей було здійснено в 1993 році з 12 супутниками. До 1995 року кількість супутників було доведено до 24. Однак через недофінансування і низького терміну служби супутників ГЛОНАСС до 2001 року зменшився до 6 супутників.
У 1999 році в рамках консорціуму США, Росії, України і Норвегії став до ладу проект «[[Морський старт]]». Запуск ракет здійснюється з плавучої платформи в районі екватора, що дозволяє економити на паливі за рахунок використання швидкості обертання землі. На даний момент проект майже повністю належить російській РКК «Енергія».
В 1990-ті роки також були започатковані нові проекти. В 1992 був оголошений конкурс на розробку нового носія «Ангара», його результати були затверджені урядом Росії в серпні 1994 та 6 січня 1995 указом президента Росії Бориса Єльцина. Проект мав за мету забезпечити незалежність Росії в нових політичних умовах, що виникли через розпад СРСР, коли частина підприємств ракетно-космічного напрямку та стартовий комплекс Байконур виявились за кордоном Росії. Перший політ Ангари відбувся в грудні 2014 — через 20 років після початку програми.
=== Космічна галузь у 2000-х роках ===
| |||