Космічна індустрія Росії: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 24:
Прийнята в 2005 році «Федеральна космічна програма Росії на 2006—2015 роки» відрізнялася повною відсутністю будь-якої амбітності і декларувала лише «створення і використання необхідної номенклатури космічних систем і комплексів з характеристиками, відповідними світовому рівню розвитку космічної техніки». Простіше кажучи, мова йшла тільки про те, щоб не відставати занадто сильно. Такому стану речей сприяла ситуація, коли Роскосмос сам собі ставив мету і сам же за них звітував. Судячи з усього, в той час його керівництво не хотіло брати на себе будь-які підвищені зобов'язання.
 
З призначенням у 2011 році [[Поповкін Володимир Олександрович|Володимира Поповкіна]] на посаду керівника Роскосмосу був узятий курс на активніший розвиток галузі, почалася розробка нових великих проектів. На жаль, Поповкіну не вдалося переламати негативну тенденцію аварій ракетоносія «[[Протон (ракета-носій)|Протон]]», який раніше був дуже надійним. Особливо дивно те, що аварії відбуваються з російським вантажем, а закордонний і комерційний справно доставляється на цільову орбіту (конспірологи вбачають в цьому ознаки роботи диверсантів). Володимир Поповкін був звільнений в жовтні 2013 року і помер від раку 18 червня 2014 року, як повідомлялося, швидше за все, через його отруєння парами ракетного палива при усуненні наслідків аварії ракети-носія «Протон» на [[Байконур]]і 2 липня 2013 року.
Володимир Поповкін був звільнений в жовтні 2013 року і помер від раку 18 червня 2014 року, як повідомлялося, швидше за все, через його отруєння парами ракетного палива при усуненні наслідків аварії ракети-носія «Протон» на [[Байконур]]і 2 липня 2013 року. На місце глави Роскосмосу був призначений Олег Остапенко, який зараз веде боротьбу за контроль над підприємствами ракетно-космічної промисловості.
 
Навесні 2014 року головою Роскосмоса був призначений [[Остапенко Олег Миколайович|Олег Остапенко]], який зараз веде боротьбу за контроль над підприємствами ракетно-космічної промисловості.
У 2014 році Росія вперше з епохи СРСР здійснила 38 космічних запусків, також на орбіту виведено рекордна кількість космічних апаратів — 80, з них 31 супутник для держпотреб, 5 комерційних і 44 малих супутника. Також в грудні 2014 року був здійснений перший успішний запуск нової ракети космічного призначення важкого класу [[Ангара-А5]] з космодрому [[Плесецьк]], що дозволило Росії досягти повністю незалежного доступу в космос в області непілотованої космонавтики.
 
У 2014 році Росія вперше з епохи СРСР здійснила 38 космічних запусків, також на орбіту виведено рекордна кількість космічних апаратів — 80, з них 31 супутник для держпотреб, 5 комерційних і 44 малих супутника.
[[Файл:Proton_Zvezda.jpg|right|thumb|«Протон-К» виводить на орбіту [[Звезда|модуль «Звєзда»]] для [[Міжнародна космічна станція|МКС]].]]
 
Навесні 2014 року головою Роскосмоса був призначений Олег Остапенко, під керівництвом якого була розроблена «Федеральна космічна програма Росії на 2016—2025 роки». Початковий бюджет становив 2,4 трлн рублів, програма включала в себе розробку надважкого ракетоносія, необхідного для пілотованої експедиції на Місяць і багато інших перспективний розробок. Але дуже скоро стало зрозуміло, що програма піддасться секвеструванню. У січні 2015 року головою Роскосмосу став [[Ігор Комаров]]. У серпні 2015 року Роскосмос був об'єднаний з Об'єднаною Ракетно-космічною Корпорацією (ОРКК) в державну корпорацію «Роскосмос». Науково-технічна рада ОРКК підготувала новий варіант федеральнї космічної програми при цьому бюджет був скорочений до 2 трлн рублів. Однак, економічний блок уряду був готовий виділити не більше 1 трлн рублів. На нараді у президента в листопаді 2015 року Ігор Комаров і віце-прем'єр [[Дмитро Рогозін]] буквально вибивали гроші на ФКП. В результаті космічна галузь отримає в 2016—2025 роках 1406 млрд рублів, а в разі поліпшення економічної обстановки в країні ще 115 млрд рублів.
У23 2014 році Росія вперше з епохи СРСР здійснила 38 космічних запусків, також на орбіту виведено рекордна кількість космічних апаратів — 80, з них 31 супутник для держпотреб, 5 комерційних і 44 малих супутника. Також в груднігрудня 2014 року був здійснений перший успішний запуск нової ракети космічного призначення важкого класу [[Ангара-А5]] з космодрому [[Плесецьк]], що дозволило Росії досягти повністю незалежного доступу в космос в області непілотованої космонавтики.
 
[[Файл:Proton_Zvezda.jpg|right|thumb|«Протон-К» виводить на орбіту [[Звезда|модуль «Звєзда»]] для [[Міжнародна космічна станція|МКС]].]]
НавесніПід 2014 року головою Роскосмоса був призначений Олегкерівництвом Остапенко, під керівництвом якого була розроблена «Федеральна космічна програма Росії на 2016—2025 роки». Початковий бюджет становив 2,4 трлн рублів, програма включала в себе розробку надважкого ракетоносія, необхідного для пілотованої експедиції на Місяць і багато інших перспективний розробок. Але дуже скоро стало зрозуміло, що програма піддасться секвеструванню. У січні 2015 року головою Роскосмосу став [[Ігор Комаров]]. У серпні 2015 року Роскосмос був об'єднаний з Об'єднаною Ракетно-космічною Корпорацією (ОРКК) в державну корпорацію «Роскосмос». Науково-технічна рада ОРКК підготувала новий варіант федеральнї космічної програми при цьому бюджет був скорочений до 2 трлн рублів. Однак, економічний блок уряду був готовий виділити не більше 1 трлн рублів. На нараді у президента в листопаді 2015 року Ігор Комаров і віце-прем'єр [[Дмитро Рогозін]] буквально вибивали гроші на ФКП. В результаті космічна галузь отримає в 2016—2025 роках 1406 млрд рублів, а в разі поліпшення економічної обстановки в країні ще 115 млрд рублів.
 
13 липня 2015 року підписано закон про створення Державної корпорації з космічної діяльності «[[Роскосмос]]». Держкорпорація утворена на базі Федерального космічного агентства і Об'єднаної ракетно-космічної корпорації.