Відмінності між версіями «Мисик Василь Олександрович»

м
Категоризація
(шаблон)
м (Категоризація)
| Мова творів = [[українська]]
| Рід діяльності = [[поет]], [[перекладач]]
| Член КПРС =
| Роки активності = [[1923]]—[[1983]]
| Напрямок =
| Жанр =
| Magnum opus =
| Премії =
| Lib =
| Сайт =
}}
{{однофамільці|Мисик (значення){{!}}Мисик}}
1926 переїхав до Харкова, влаштувався коректором у друкарні, а згодом став бібліотекарем у Будинку літератури імені Василя Блакитного. [[1927]] побачила світ його перша збірка «Трави».
 
Одночасно з творенням оригінальних поезій Мисик багато перекладав. Ще навчаючись у школі, виявив неабиякий інтерес до чужоземних мов: самотужки оволодів німецькою, французькою. Живучи в Харкові, став відвідувати курси англійської. Там же вступив до технікуму сходознавства. Мисик перекладав з російської, білоруської, [[есперанто]], єврейської, польської, німецької, французької, а найбільше — з англійської, перської і таджицької. Вважається першим перекладачем з есперанто на українську мову: "«Колискова"» (Lulkanto) [[Михальський Євген Йосипович|Євгена Михальського]] (Авангард, 3, 1929).
 
На час утворення Спілки письменників СРСР ([[1934]]) 27-річний Мисик уже був автором поетичних збірок «Трави», «Блакитний міст», «Чотири вітри», «Будівники», збірки оповідань «Ґалаґанів сон», двох книжок нарисів про Схід, численних перекладів. Він належав до літературної організації «Плуг», але за своєю творчою позицією був близьким до групи так званих «неокласиків».
 
Уночі 4 листопада 1934 року за постановою Харківського ДПУ у справі зі звинувачення «у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду» В. Мисика було заарештовано в його квартирі у [[Слово (будинок)|будинку «Слово»]]. За свідченням [[Минко Василь Петрович|Василя Минка]], який жив у тому ж будинку поверхом вище, Мисика заарештували помилково — ордер був виписаний саме на нього.
Через півроку&nbsp;— через брак достатніх даних&nbsp;— слідство було припинено. [[Бердник Мирослава Олександрівна|Мирослава Бердник]] викладає іншу версію подій. Вона стверджує, що бачила в архіві донос на Мисика, написаний Мінко<ref>[http://varjag-2007.livejournal.com/8167390.html Маховик "«сталинских репрессий"» раскручивала украинская интеллигенция доносами]</ref>.
 
За постановою оперуповноваженого СПВ УДБ НКВС УРСР у Харківській області від 9 листопада 1934 його направили в Київ, де було сконцентроване слідство у справі зі звинувачення великої групи української інтелігенції у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду, що інкримінувалося й Мисикові як членові «харківської терористичної групи» (крім Мисика, за фальшивими показаннями [[Біленький-Березинський Антон Антонович|А. Біленького-Березинського]], до «харківської групи» належали Р.&nbsp;Сказинський та Р.&nbsp;Шевченко). 13–15 грудня виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР під головуванням Ульріха засудила 28 звинувачуваних у цій справі до розстрілу&nbsp;— зокрема Григорія Косинку, Дмитра Фальківського, Костя Буревія, [[Олекса Влизько|Олексу Влизька]], Івана і Тараса Крушельницьких, Р.&nbsp;Шевченка, Р.&nbsp;Сказинського. Справу Мисика, який, попри всі тортури, категорично відмовився визнати себе винним, направили на додаткове розслідування&nbsp&nbsp;— разом із справами ще вісьмох звинувачуваних.
* ''Тимченко В. Д.'' Мисик Василь Олександрович // [[Українська Радянська Енциклопедія]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— К., 1981.&nbsp;— С. 509.
* [[Український Радянський Енциклопедичний Словник]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— К., 1987.&nbsp;— С. 397.
* …З порогу смерті…: Письменники України&nbsp;— жертви сталінських репресій.&nbsp;— Випуск перший.&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— С. 329–332329—332.
* ''Корсунська Б.'' Василь Мисик // Письменники Радянської України.&nbsp;— Випуск 9.&nbsp;— К., 1979.
* Стожук А.&nbsp;П. Роздуми старого клена.&nbsp;— "«Тінь слова"»: Харків, "«Майдан"».&nbsp;— С. 89-130
 
== Ресурси ==
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Есперанто-українські перекладачі]]
[[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]]
[[Категорія:Розстріляне відродження]]
[[Категорія:Уродженці Межівського району]]