Гершензон Сергій Михайлович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kp1964 (обговорення | внесок)
Рядок 44:
На підставі виконаної серії дослідів з плодовою мушкою майже відразу ж після повернення з евакуації Сергій Гершензон, працюючи у відділі генетики в [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Інституті зоології АН УРСР]], у співавторстві з [[Тарнавський Микола Дмитрович|Миколою Тарнавським]] та [[Сітько Пантелеймон Онопрійович|Пантелеймоном Ситько]], публікує свою революційну статтю про мутагенну дію тимусної [[ДНК]] на [[дрозофіла|дрозофілу]]. Проте [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] за це відкриття декількома роками пізніше вручають його зарубіжному колезі [[Герман Джозеф Мюллер|Герману Меллеру]] ([[США]]). Окрім хімічного [[мутагенез]]у, Сергій Гершензон виявив феномен «стрибаючих генів» і зворотну транскрипцію.<ref>[http://worldtracker.org/media/library/Science/Science%20Magazine/science%20magazine%201991-1992/root/data/Science%201991-1992/pdf/1992_v258_n5079/p5079_0024.pdf Cut Off From the Mainstream, Ukrainian Science Drifts Science 2 October 1992: Vol. 258 no. 5079 pp. 24-26DOI:10.1126/science.258.5079.24 The digital archives of Science, 1880—1996]</ref>
 
Набагато раніше за американця [[Хейнц Людвіг Френкель-Конрат|Хейнца Френкель-Конрата]] він зібрав з білків і нуклеїнових кислот живий [[вірус]], хоча рівень технічного забезпечення української біології відставав на той момент від заокеанського на багато років. Проте [[Стокгольм]] не помічав досягнень радянських учених, через гоніння на генетику у [[СРСР]] у сорокові-п'ятидесяті роки. У [[1972]]&nbsp;р. до Нобелівського комітету надходить заявка на аналогічне гершензонівському (мається на увазі синтез вірусної ДНК на матриці зараженої поліедрозом РНК) відкриття від американців Говарда Теміна і [[Балтімор Девід|Девіда Балтімора]], які і отримують у [[1975]]&nbsp;р. [[нобелівська премія|нобелівську премію]]. Девід Балтімор в листі Сергію Гершензону щиро вибачився перед ним, оскільки не був знайомий з його більш ранніми роботами.
 
Основні праці виконано у галузі популяційної та молекулярної генетики. Науковець досліджував механізми спадкової мінливості у природних популяціях.