Вікіпедія

Шведицький Яків: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
{{Мовні помилки|дата=грудень 2016}}
}}
отецьо. '''Шведицький Яків Шведицький''' (народився [[1816]] у , м. [[Новий Розділ]], нині місто Миколаївського р-ну Львівської обл.  — {{ДС|20|2|1886}}, м. [[Львів]]) — греко-католицький священик (УГКЦ), релігійний, громадсько-політичний діяч. Небіж митрополита [[Григорій Яхимович|Григорія Яхимовича]].
 
== Життєпис ==
[[Файл:Галицький сейм.jpg|міні|Посли Галицького сейму. 1-й р.  [[Петрушевич Антоній Степанович|А.Петрушевич]], Я.Кульчицький,  [[Яновський Амвросій Васильович|А.Яновський]], [[Михайло (Куземський)|М.Куземський]], С.Л-ч, [[Лаврівський Юліан Григорович|Ю.Лаврівський]], [[Качковський Михайло|М.Качковський]], [[Малиновський Михайло Іванович|М.Малиновський]], [[Юзичинський Антін|А.Юзичинський]]. 2-й. [[Шведицький Яків|Я.Шведицький]], [[Негребецький Юліян|Ю.Негребецький]], М.Демків, [[Гинилевич Григорій|Г. Гинилевич]], [[Королюк Олекса|О.Королюк]], ?, [[Фортуна Василь|В.Фортуна]], [[Дволінський Степан|С.Дволінський]] або [[Загоройко Ілько|І.Загоройко]], [[Могильницький Антін Любич|А.Могильницький]], [[Полевий Лев|Л.Полевий]], [[Борисикевич Іван Іванович|І.Борисикевич]], [[Стоцький Адам|А.Стоцький]]?, [[Трещаківський Лев|Л.Трещаківський]], [[Гушалевич Іван Миколайович|І.Гушалевич]], [[Грицак Михайло|М.Грицак]], [[Трохановський Симон|С.Трохановський]], [[Лозинський Йосип Іванович|Й.Лозинський]], [[Павенцький Антоній|А.Павенцький]], [[Добрянський Антін|А.Добрянський]], [[Павликів Теофіл|Т.Павликів]], [[Білоус Федір Іванович|Т.Білоус]]. 3-й. [[Качала Степан|С.Качала]], І. Н., [[Курилович Михайло|М.Курилович]], О.Кравців, [[Дзерович Іполіт|І.Дзерович]], [[Ковбасюк Микола|М.Ковбасюк]], [[Устиянович Микола Леонтійович|М.Устиянович]]. 4-й. [[Процак Гриць|Г.Процак]], [[Лапичак Яцко|Я.Лапичак]], К.Лепкалюк, [[Старух Михайло|М.Старух]], [[Лавринович Микола|М.Лавринович]], [[Карпинець Іван (посол)|І.Карпинець]]]]
Народився у 1816 році у сім'ї пароха Нового Роздолу. Батько його був парохом в Роздолі, а мати була сестрою Григорія Яхимовича. Закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію]]. Висвятившись у 1840 році, став помічником пароха, свого батька, в Роздолі. Недовго пробувши помічником, 1844 року став парохом в Миколаєві, деканом і наглядачем школи в деканаті Роздолу. У 1852 році перейшов на парафію церкви святої Параскеви П'ятницької у Львові, у той же час йому доручили деканат і нагляд над школами. Він зробив лад на подвір'ї і в церкві. З 1864 року [[крилошанин|крилошанин.]] ▼
 
Народився у 1816 році в м. [[Новий Розділ]], нині Миколаївський р-н, Львівська область, [[Україна]]. Батько його був парохом в Роздолі, а мати була сестрою митрополита [[Григорій (Яхимович)|Григорія Яхимовича]].
Прибувши до Львова, Яків Шведицький активно зайнявся упорядкуванням справ, що стосувалися його парафії, адже вона була у занедбаному стані. Узаконив права за землі, що повинні були належати церковній парафії. За митрополитів Яхимовича і Латвиновича, Шведицький був комісарем і значно підніс доходи митрополії. Також мит. Латвинович віддав усі свої архієрейські приналежності і знаряддя митрополії і колегії. ▼
 
▲Народився у 1816 році у сім'ї пароха Нового Роздолу. Батько його був парохом в Роздолі, а мати була сестрою Григорія Яхимовича. Закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію]]. Висвятившись у 1840 році, став помічником пароха, свого батька, в Роздолі. Недовго пробувши помічником, 1844 року став парохом в Миколаєві, деканом і наглядачем школи в деканаті Роздолу. У 1852 році перейшов на парафію церкви святої Параскеви П'ятницької у Львові, у той же час йому доручили деканат і нагляд над школами. Він зробив лад на подвір'ї і в церкві. З 1864 року [[крилошанин|крилошанин.]]
Отець Яків Шведицький мав важку боротьбу з парохом костелу св. Мартина, який напосів на те, щоб перетягти парафіян руських до костелу. О. Яків завжди допомагав своїм парафіянам у скруті, убогим надавав щедру милостиню. ▼
 
▲Прибувши до Львова, Яків Шведицький активно зайнявся упорядкуванням справ, що стосувалися його парафії, адже вона була у занедбаному стані. Узаконив права за землі, що повинні були належати церковній парафії. За митрополитів Яхимовича і Латвиновича, Шведицький був комісарем і значно підніс доходи митрополії. Також мит. Латвинович віддав усі свої архієрейські приналежності і знаряддя митрополії і колегії.
У 1861 р. Шведицький вперше був обраний послом до Галицького сейму від IV курії округу Львів - Щирець - Винники, повторно обраний 1863 року, входив до складу «[[Руський клуб|Руського клубу]]» У 1864 році цісар нагородив його ореденом Золотим Хрестом Заслуги з Короною. 1873 року повіти Львів - Янів - Городок обрали Шведицького послом державної ради. ▼
 
▲Отець Яків Шведицький мав важку боротьбу з парохом костелу св. Мартина, який напосів на те, щоб перетягти парафіян руських до костелу. О. Яків завжди допомагав своїм парафіянам у скруті, убогим надавав щедру милостиню.
Діяч Головної Руської ради, учасник Собору Руських вчених 1848 року та послом віденського парламенту. Член Народного Дому, общества ім. Качковского, член-засновник Галицько-руської матиці, очільник Руської ради. Посол: ▼
* Райхсрату Австро-Угорщини у 1873—1879 роках.<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму…&nbsp;— С. 103—105; 192.</ref> ▼
Під час парламентських виборів 1885 р. члени Руської Ради утворили з народовцями спільний Центральний передвиборчий комітет у Львові, що займався агітаційно-пропагандистською діяльністю. Очолював комітет голова РР Я. Шведицький.<ref>{{Cite news|url=|title=Політичне товариство "Руська Рада" (1870 - 1914 рр.)|last=Кудлач-Мельник|first=Віра Іванівна|date=2008|language=українська|work=Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук|accessdate=}}</ref>▼
 
▲У 1861 &nbsp;р. Шведицький вперше був обраний послом до Галицького сейму від IV курії округу Львів -&nbsp;— Щирець -&nbsp;— Винники, повторно обраний 1863 року, входив до складу «[[Руський клуб|Руського клубу]]» У 1864 році цісар нагородив його ореденом Золотим Хрестом Заслуги з Короною. 1873 року повіти Львів -&nbsp;— Янів -&nbsp;— Городок обрали Шведицького послом державної ради.
В останні роки життя при на акціях так званих "спільних" комітетів, Шведицький мав лояльні погляди. На зібранні останнього "спільного" комітету, побачивши, що половина членів його партії виїхала до Петербургу на демонстрацію, ломив руки зі словами: "Як же то нам пошкодить, пошкодить, пошкодить". ▼
 
▲Діяч Головної Руської ради, учасник Собору Руських вчених 1848 року та послом віденського парламенту. Член Народного Дому, общества ім. Качковского, член-засновник Галицько-руської матиці, очільник Руської ради. Посол:
▲* Райхсрату Австро-Угорщини у 1873—1879 роках.<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму…&nbsp;— С. 103—105; 192.</ref>
▲Під час парламентських виборів 1885 &nbsp;р. члени Руської Ради утворили з народовцями спільний Центральний передвиборчий комітет у Львові, що займався агітаційно-пропагандистською діяльністю. Очолював комітет голова РР Я. Шведицький.<ref>{{Cite news|url=|title=Політичне товариство "Руська Рада" (1870 - 1914 рр.)|last=Кудлач-Мельник|first=Віра Іванівна|date=2008|language=українська|work=Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук|accessdate=}}</ref>
 
▲В останні роки життя при на акціях так званих "«спільних"» комітетів, Шведицький мав лояльні погляди. На зібранні останнього "«спільного"» комітету, побачивши, що половина членів його партії виїхала до Петербургу на демонстрацію, ломив руки зі словами: "«Як же то нам пошкодить, пошкодить, пошкодить"».
 
== [[Примітки]] ==
Рядок 25 ⟶ 28:
 
== Джерела ==
* <ref>{{Cite news|url=|title=Діло|last=Белей|first=Іван|date=11 (23) лютого 1886|language=староукраїнська|work=часопис|accessdate=2016}}</ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня».&nbsp;— Львів&nbsp;: Тріада плюс, 2010.&nbsp;— 228 с.; іл.&nbsp;— С. 103—105; 192.&nbsp;— (Львівська сотня).
 
[[Категорія:Народились 1816]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шведицький_Яків