Вікіпедія

Скала-Подільська: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
історія, перша писемна згадка про Скалу
м clean up, replaced: Число ос. → Число осіб, Уніят В. → Уніят В. за допомогою AWB
Рядок 56:
Поблизу Скали-Подільської виявлено археологічні пам'ятки [[Голігради|голіградської]] групи [[Фракійського Гальштату культура|фракійського гальштату]].
 
Як засвідчили дослідження, проведені у [[1920-ті|1920-х роках]] польськими археологами на території замку, слов'яни селилися тут принаймні від VІІІ століття. Було розкопано великий культовий майданчик з жертовником. На думку вчених, святилище діяло у VІІІ-ІХ ст. Чималий шар попелу від жертовних вогнищ і чисельні залишки [[Вотивні предмети|вотивних предметів]] свідчать, що це був важливий сакральний центр <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
 
=== Початки міста, феодальна доба ===
Рядок 62:
* [[1394|13 червня 1395]] року — перша писемна згадка про Скалу - король [[Владислав II Ягайло]] надав [[Спитко з Мельштина|Спиткові з Мельштина]] у дідичне володіння подільські замки.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/723390/80/|title=Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430|last=Prochaska|first=Antoni|year=1882|publisher=Acad. Literarum|location=Cracoviae|pages=37-39|language=польська, латинська|isbn=}}</ref>
* 1395 року [[Великі князі Литовські|великий князь Литовський]] [[Вітовт]] зайняв Скалу після втечі князя [[Федір Коріятович|Федора Коріятовича]] <ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>
* [[1443]] — після переходу Скали під владу [[Польська Корона|Польської Корони]] король [[Владислав III Варненчик]] надав місту [[маґдебурзьке право]] <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
* Поселення зазнало спустошень під час нападів татар ([[1497]], [[1516]], [[1539]], [[1615]]).
* 1515 року король [[Сигізмунд I Старий]] передав містечко у власність [[Кам'янець-Подільський|кам‘янецькому]] [[Староста (Польща)|старості]] [[Станіслав Лянцкоронський (кам'янецький староста)|Станіславу Лянцкоронському]] <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
* [[1518]]&nbsp;р. Скала отримала право на щотижневі торги у вівторок та річний ярмарок на свято [[Вознесіння Господнє|Вознесіння Господнього]] і стала центром [[Скальське староство|Скальського староства]]; [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд І Старий]] видав новий [[привілей]], яким відновив [[маґдебурзьке право]] для Скали (старий був втрачений під час воєн <ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>).
* 1539 року місто після його спалення [[Волохи|волохами]] отримало звільнення на один рік від сплати, зокрема, [[чинш]]у <ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>.
* 1615 року [[Люстрація (значення)|люстрація]] фіксує спустошення міста внаслідок нападу татар (чимало жінок і дітей були забрані в [[ясир]]) <ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>.
* 1620 року відбито напад на Скалу яничарів.
* Під час нападу [[Буджацька орда|Буджацької орди]] на [[Західне Поділля]] взимку [[1624]]-го [[Стефан Хмелецький]] був висланий на розвідку з людьми [[Томаш Замойський|Томаша Замойського]] та 4 козацькими хоругвами коронного гетьмана [[Станіслав Конєцпольський|Станіслава Конєцпольського]] до району Скала&nbsp;— [[Чортків]].
* У серпні [[1648]] (у часах [[Хмельничина|Хмельничини]]) Скалу захопили козацько-селянські загони.
* [[1657]] – Скалу взяли війська [[Трансільванське князівство|трансільванського князя]] [[Юрій II Ракоці|Дьєрдя ІІ Ракоці]] .
* [[1672]] – Скалу взяло [[Османська імперія|османське]] військо султана [[Мехмед IV|Мехмеда IV]]. Відтак до 1699 року Скала входила до складу Османської імперії, а коли Поділля повернулося до [[Перша Річ Посполита|Речі Посполитої]], місцевий замок втратив оборонне значення, і наступні власники ([[Адам Тарло]] з нащадками) використовували його як резиденцію <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
* [[1770]]&nbsp;— Скала зазнала великих втрат від [[Епідемія|епідемії]] [[Чума|чуми]], внаслідок якої місто знелюдніло, а його економіка занепала.
 
Рядок 80:
На час передачі [[Тернопільський округ|Тернопільського округу]] росіянам ([[1809]]) власником Скали був граф Станіслав Коссаковський. Коли ж Тернопілля повернулося до складу Австрії (літо [[1815]] року), власник містечка змінився. Ним став шляхтич Войцєх Ґолуховський (1772-1840), який успадкував майже всі маєтності Коссаковського. Новий господар не відновлював стару занепалу резиденцію, яка була на території замку, а збудував нову на протилежній, південній околиці міста. Біля неї він наказав завести парк, який існує досі на площі майже 26 [[Гектар|га]] й налічує понад сотню видів дерев і чагарників, займаючи площу майже в 26 га.
 
Наступним її власниками були [[Аґенор Ґолуховський (старший)|Аґенор Ромуальд Ґолуховський]] (1812-1875), тричі [[цісар]]ський намісник [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини]] (1849–1859, 1866–1868, 1871–1875; у Скалі колись навіть стояв йому пам'ятник) і його син [[Аґенор Ґолуховський (молодший)|Аґенор Адам Ґолуховський]] (1849-1921), міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Ґолуховські володіли Скалою над Збручем до вересня [[1939]] року <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
 
1885 року [[Толока|толокою]] було збудовано приміщення «Народного Дому».
Рядок 96:
20 вересня 1920 року Скала була окупована Польщею. Почався 19-річний період польської окупації (підтвердженої 14 березня 1923 року [[Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі|рішенням Рада Послів Антанти]]).
 
1921 рік - в Польщі проведено загальний перепис населення. Згідно перепису в Скалі проживало 4010 осіб. Цього ж року єврейська громада побудувала "Бет-Ам (народний дім)" <ref name=":0" />.
 
Розкішна резиденція Ґолуховських сильно постраждала за [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і не була відновлена до самої [[Друга світова війна|Другої світової]] (у радянські часи її розібрали на будматеріали). Від комплексу резиденції до нашого часу дійшла лишень офіціна (флігель) із гостроверхою вежею та в’їзна брама зі сторожкою. Про родину Ґолуховських нагадують також руїни родинної каплички-гробівця Ґолуховських на старому цвинтарі <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
 
=== [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський]] період ===
Рядок 114:
 
=== Період після відновлення незалежності України ===
З 24 серпня 1991&nbsp;— в складі незалежної України.
 
Наприкінці 2014 року в приміщенні школи почав діяти музей історії містечка. Ініціатор&nbsp;— художник Євген Шпак, йому допомагала вчитель історії Оксана Ундерко. В планах Є.Шпака&nbsp;— перенесення експозиції до приміщення місцевого «Народного Дому», будівля якого потребує відновлення <ref name="М8">''Ірина Мандзій.'' Музей, з якого варто брати приклад // Вільне життя плюс.— Тернопіль, №1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8</ref>.
Рядок 131:
* [[Скала-Подільський замок]]&nbsp;— оборонна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. Збереглися руїни порохової вежі, оборонних мурів і палацу.
* Скала-Подільський парк&nbsp;— пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
* Церква Св. Миколая (збудована у 1882 на місці однойменного дерев'яного храму 1720-1728 років; у ній брали шлюб [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] та [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна з Вояківських]], своячка місцевого пароха <ref name="М8Z">''Ірина Мандзій.'' Музей, з якого варто брати приклад // Вільне життя плюс.— Тернопіль, №1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8</ref> <ref name="ZМ8">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>
* Римо-католицький костьол Успіння Божої Матері ([[1719]], мурований)
* Народний дім (1885), тривалий час потребує ремонту
Рядок 174:
 
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001 року]] мовний склад населення селища був таким<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_061&ti=19A050501_02_061.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E,%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область]</ref>:
 
 
{| align="center" class="standard"
|+
! |Мова
! |Число ос.осіб
! |Відсоток
|-----
Рядок 249 ⟶ 248:
* хоровий диригент, актор-аматор Г.Старицький
* працювала педагог, перекладач [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна Грушевська]] (дружина Михайла Грушевського)
* довголітній парох церкви св. Миколая у Скалі, активний громадський діяч о. Олександр Левицький <ref name="Z"/><ref>[http://skalaugcc.at.ua/index/urochista_akademija/0-21 Про довголітнього пароха Скали о. Олександра Левицького]</ref> <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>
 
=== Перебували ===
* 2 вересня 1424 року Великий князь Литовський [[Вітовт]]<ref>{{Cite book|title=Поділля під владою Литви|last=Сіцінський|first=Юхим|year=2009|location=Кам’янець-Подільський|pages=95-96|language=українська|isbn=978-966-1638-27-2}}</ref>
 
* історик, державно-політичний діяч [[Михайло Грушевський]] у місцевій церкві взяв [[шлюб]]
* його донька, фольклористка та перекладачка [[Грушевська Катерина Михайлівна|Катерина Грушевська]]
* українська [[письменниця]], організаторка [[жіночий рух|жіночого руху]] [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталія Кобринська]] у травні 1886 року брала участь у вінчанні Михайла та Марії Грушевських в Скалі <ref>''В.Ханас''. Кобринська Наталія Іванівна // {{ТЕС|2|106}}</ref>
* [[краківські воєводи|воєвода краківський]], підчаший коронний (1621 року) [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслав Любомирський]] <ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>.
 
=== Скалецькі старости ===
* [[Кердеї|Януш Кердей]]&nbsp;— [[підкоморій]] Кам'янця-Подільського<ref>''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 92</ref>
* [[Гербурти|Ян Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштелян Кам'янця-Подільського]]<ref name="ЯК1">''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69</ref>
* [[Гербурти|Миколай Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[староста]] [[Тлумач|тлумацький]], [[уланів]]ський<ref name="ЯК1">''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69</ref>
* Збігнев Лянцкоронський<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/10355921/344/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 13.&nbsp;— S. 338. {{ref-pl}}</ref>
* [[:pl:Mikołaj Ossoliński (1599-1663)|Миколай Оссолінський]] (помер 1663)&nbsp;— син Прокопа, зять [[Костянтин Корнякт|Костянтина Корнякта]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/ossolinscy02.html Оssolińscy (02)] {{ref-pl}}</ref>
* [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслав Лянцкоронський]]&nbsp;— [[польний гетьман коронний]]<ref name="Л3">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lanckoronscy02.html Lanckorońscy (03)] {{ref-pl}}</ref>
* [[Геронім Лянцкоронський (кам'янецький підкоморій)|Геронім Лянцкоронський]]&nbsp;— підкоморій подільський (кам'янецький) 1658&nbsp;р., ротмістр королівський, cин попереднього<ref name="Л3">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lanckoronscy02.html Lanckorońscy (03)] {{ref-pl}}</ref>
* Прецлав Лянцкоронський&nbsp;— [[Чернігівський каштелян|каштелян чернігівський]] 1689&nbsp;р., брат попереднього<ref name="Л3"/>
* [[Миколай Лянцкоронський]] (†1706)&nbsp;— небіж попереднього<ref name="Л3">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lanckoronscy02.html Lanckorońscy (03)] {{ref-pl}}</ref>
* [[Станіслав Антоній Щука]]&nbsp;— із зими 1687 року; також староста любельський, підканцлер литовський.<ref>Нenryk Palkij. Szczuka St. Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654–1710) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 2011.&nbsp;— t. XLVII/3, z. 194.&nbsp;— S. 470. {{ref-pl}}</ref>
* [[Адам Тарло (староста)|Адам Тарло]]&nbsp;— генерал-майор коронного війська,<ref name="Т2">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tarlowie02.html Tarłowie (02)] {{ref-pl}}</ref> [[дідич]] [[Збриж]]а
* Казімєж Тарло&nbsp;— син генерала Адама <ref name="Т2"/>
Рядок 294 ⟶ 292:
* ''Михайло Грушевський.'' [http://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1895/OpysPodilskyxZamkiv1494.html Опись подільських замків 1494 р.]
* {{SgKP|X|642|Skała}}.&nbsp;— S. 642–643. {{ref-pl}}
* ''Клименко О., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]], Черепій Л.'' Скала-Подільська // {{ТЕС|3|269—270}}
* ''Богдан Андрушків Б.'' Некрополі Тернопільщини, або Про що розповідають мовчазні могили.&nbsp;— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.
* ''М. Косач М.'' [https://vk.com/doc-3839665_167027037 Скала над Збручем. Хронологічні записки.]&nbsp; — Скала, 1998.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Скала-Подільська