Привиди (Середзем'я): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
допис |
допис |
||
Рядок 5:
Тоді промовив Ісілдур: "Ти будеш останнім королем цього народу. Я проклинаю тебе і твій народ: хай не буде вам у світі спокою, доки не виконаєте ви своєї клятви. Бо довгі роки йтиме ця війна і вас на неї закличуть знову<ref>{{Cite book|title=Властелин Колец - Ч. 3. Возвращение Короля - Глава 2. Выбор Арагорна|last=Толкин|first=Дж. Р. Р.|year=1993|publisher="Северо - Запад"|location=Санкт - Петербург|pages=46 - 47|language=рос.|isbn=5 - 8352 - 0031 - 5}}</ref>." Гнів Ісілдура не дав їм виступити на боці Саурона, але й страх перед Ворогом був сильним. Пішли вони у гори і повільно згасали там. Ніхто більше з живих не бачив їх. Але з того часу жах Мертвих лежав на пагорбі Ереха, де колись мешкало це плем'я.
У 2569 році Третьої Епохи син короля Рогану Брего Балдор на бенкеті похвалився, що піде Шляхом Мертвих, і відтоді його вже ніхто не бачив. Як згодом виявилось Мертві заманили його у пастку, закривши двері до
Шлях Мертвих (англ. Paths of the Dead) являв собою прохід під Білими горами. Починався біля Темних Дверей в кінці долини Хароудден за Фіріенфельдом та лісом Дімхольт під горами Айренсага, Старкхорн та Двіморберг.
Під час Війни за Перстень Арагорн, наслідник Ісілдура закликав Мертвих виконати свою клятву.
І вони пішли
| |||