Вільгельм Ґренер: відмінності між версіями

Професор [[Мірчук Іван|Мірчук]] згадував: «''З яким почуттям обов'язку взявся він за це діло показує хоча б факт, що не зважаючи на тяжку смертельну хворобу своєї дружини, він особисто завершив усі підготовчі праці і перевів успішно відкриття Інституту. Його заходами установа ця дістала відповідне матеріальне забезпечення і то не тільки з державних фондів, але також від промислових та фінансових організацій, які не могли поставитися байдуже до прохання висловленого таким куратором Інституту, як Гренер»''<ref name="Мірчук">Проф. І. Мірчук. Спомини з недавнього минулого. Вільгельм Гренер&nbsp;— одна з найвизначніших постатей новішої історії Німеччини.//Свобода, Джерсі Сіті, Ч.208-209 за 1955 рік.</ref>. Генерал також належав до неофіційного наукового товариства ім. Гумбольдта, яке мало тільки 12 членів, а саме найвизначніших представників німецької науки, крім того, Ґренер був почесним доктором кількох університетів.

Наприкінці життя страждав від цукрового діабету та серцевих захворювань. [[2 вересня]] [[1939]] року генерал Ґренер помер. Одначе, як зазначає [[Іван Мірчук]], ненависть нацистів до його особи залишилася й надалі та знайшла свій зовнішній вираз після його смерті. З цієї нагоди вийшов армійський наказ, що забороняв усім старшинам брати участь в уніформі в похоронах покійного. З українського боку в похоронах взяли участь з вінками гетьман Скоропадський з родиною<ref name="Мірчук">Проф. І. Мірчук. Спомини з недавнього минулого. Вільгельм Гренер&nbsp;— одна з найвизначніших постатей новішої історії Німеччини.//Свобода, Джерсі Сіті, Ч. 208–209 за 1955 рік.</ref>.