Відкрити головне меню

Зміни

правопис
 
=== Грецький досвід ===
«Олімпіакос» став першою кіпрською футбольною командою, яка брала участь у Всегрецькому чемпіонаті, в сезоні 1967/68 років, а також ще двічі, в 1969/70 та в 1971/72 роках, таким чином він став єдиним кіпрським клубом, який тричі приймав участь в [[Суперліга (Греція)|першому дивізіоні національного чемпіонату Греції]]. «Олімпіакос» також брав участь у всіх трьоїтрьох європейських клубних змаганнях.
 
=== Європейський досвід ===
Сезон 2013/14 років команда розпочала з показником -6 у графі набрані очки через невідповідність критеріям фінансового fair play УЄФА. Президент Петрос Савва та головний тренер Маріос Константіну відкрили можливість для повернення багаторічного захисника «Олімпіакоса» Костаса Серафіма на посаду головного тренера, а колишній президент «Олімпіакоса» Демос Георгіадес повернувся на свою колишню посаду, але як виконувач обов'язків. Серафім, який запропонував свої послуги абсолютно безкоштовно, провів реорганізацію в клубі. Зі старого складу в команді залишилися лише капітан команди, захисник Ніколас Ніколау, та віце капітан, півзахисник Кіріякос Полікарпу. Всі легіонери залишили клуб. Молоді гравці «Олімпіакоса», такі як форвард Гіанніс Мавру та воротар Константінос Панагі стали виступати в основному складі. Разом з іншими гравцями віком до 21 року, а також з трьома легіонерами віком до 21 року, клуб намагався провести реорганізацію та повернутися до вищого дивізіону національного чемпіонату якомога швидше.
 
В чотирьох матчах команді вдалося здобути 3 перемоги й у графі набрані очки вийти на позитивний результат. При цьому в разі відсутності санкцій з боку УЄФА клуб боровся б за найвищі місця. Проте після позитивного результату на початку сезону молоді гравці надалі не змогли впоратися з добротними колективами Другого дивізіону кіпрського чемпіонату й зазнали шести поразок поспіль, крім того, з клубу було знято ще три очки, що призвело до відставки головного тренера Костаса Серафіма в грудні 2013 року й призначення на цю посаду Савваса Параскеви, колишнього тренера молодіжної збірної Кіпру. Прихід Параскеви не зупинив падіння клубу й в підсумку він фінішував на 6-му місці. Після розширення Другого дивізіону чемпіонату Кіпру до 14 команд, клуб врятувався від вильоту до третього дивізіону й у сезоні 2014/15 років продовжив виступати в Другому дивізіоні чемпіонату Кіпру. Проте з боргом в понад 1,6 мільйони євро майбутнє команди виглядало досить печальним.
 
Сезон 2014/15 років команда розпочала з показником -3 в графі набрані очки, а в грудні отримала ще -3 очки штрафу від УЄФА й продовжила свою рекордну серію з перебування у другому дивізіоні. Новим тренером команди став колишній атакувальний півзахисник «Олімпіакоса» Горан Петковський, а новим президентом клубу став Маріос Маврікіос, колишній прес-секетарсекретар клубу на початку 2000-х років. Клуб знову продовжив існувати в режимі жорсткої економії та самозбереження, намагаючись уникнути вильоту та погасити старі борги, в команді було лише три легіонери у віці до 21 року, два досвідчених кіпріотських футболіста, решта ж гравців були молодше 21 року. Як результат клуб зміг скоротити борг перед своїми колишніми гравцями до 600 000 євро, й в останньому турі уникнув вильоту до третього дивізіону.
 
Сезон 2015/16 років клуб знову розпочав з показником -3 у графі набрані очки, проте все з тим же тренером та президентом, що й у попередньому сезоні, керівництво знов поставило мету повернутися до вищого дивізіону національного чемпіонату. Для досягнення цієї мети були направлені кошти на погашення старих боргів перед колишніми гравцями клубу, крім того, була скасована заборона на підписання досвідчених гравців. Колишній капітан, опорний півзахисник та тренер Костас Серафим 27 липня став новим президентом клубу, заборона була знята 28 серпня у зв'язку зі скороченням заборгованості перед колишніми гравцями до 470 000 євро й президент клубу 29 серпня оголосив про звільнення Горана Петковського, а 1 вересня призначив на цю посаду Хрісіса Міхаела. Клуб провів вдалий сезон, більшу частину якого перебував на другому місці, але за один тур до завершення опустився на 3-тю сходинку в турнірній таблиці. Проте вони зіграли в нічию в останньому турі й, таким чином, не змогли підвищитися в класі через негативний баланс особистих поєдинків з «Анагеннісі», тому «Олімпіакос» залишився на рекордний для себе четвертий сезон у другому дивізіоні чемпіонату Кіпру.
 
Напередодні початку сезону 2016/17 років перед командою знову було поставлене завдання вийти до [[Чемпіонат Кіпру з футболу|Першого дивізіону чемпіонату Кіпру]]. Хрісіс Міхаел залишився на своїй посаді. Новим президентом став доктор Андреас Арістодему. Борг перед колишніми гравцями клубу було скорочено до 420 000 євро. Грек Гіанніс Георгарас зайняв посаду Технічного директора. 24 липня контракт з Хрісасом Міхаелом було розірвано за взаємною згодою сторін й екс-капітан клубу Ніколас Ніколау був призначений виконувачем обов'язків головного тренера, допоки 12 серпня 2016 року Савваса Параскева не змінив його на цій посаді. Ніколау повернув обмеження щодо залучення до команди лише гравців до 21 року. 3 листопада 2016 року президент клубу подав у відставку, а Костас Серафім замінив його на цій посаді. 4 листопада 2016 року він та Саввас Параскева припинили співпрацю за згодою сторін, а Хрісіс Міхаел знову повернувся на посаду головного тренера. На початку січня клуб знаходився на третьому місці в турнірній таблиці чемпіонату.
В 2004 році уболівальники «Олімпіакоса» утворили пангрецьку фанатську організацію «Такталас 1931», яка отримала свою назву завдяки району старої Нікосії, де розташовувався клубний офіс і стара тренувальна база, а зараз розташовується футбольна академія «Промахонас» (недалеко від старої Венеціанські Стіни Нікосії). А цифри «1931» имволізують дату заснування клубу.
 
Традиційно «Олімпіакос» підтримували мешканці старої частини Нікосії, навколо Венеціанської Стіни, найвищих показників відвідуваності клуб досяг наприкінці 1960-их—на початку 1970-их років, коли уболівальники з усього Кіпру були присутніми на домашніх матчах «Олімпіакоса» на старому стадіоні GSP, який заповнювали 12 000 глядачів, особливого ажиотажу у вболівальників викликали матчі клубу під час їх виступу в Першому дивізіоні грецького чемпіонату. Після 1977 року, коли команда здобула свій останній трофей, кількість фанатів почала поступово скорочуватися. В Нікосії, в якій виступали ще два клуби, кількість фанів почала скорочуватися через дві основні причини. Першою причиною була міграція з центру міста Нікосія на його околиці в 1974 році, що означало зменшення кількості вдолівальників клубу, незважаючи на це клуб вирішив залишити свою базу та переїхати на «зелену лінію», яка розділяла Нікосію. Крім того, турецьке вторгнення спричинило серйозні фінансові проблеми в клубі, а той факт, що команда базувалася у внутрішній частині міста поряд із «зеленою лінією» тільки ускладнювала ці речі. До кінця 1990-их років навіть найвідданіші вболівальники клубу розчарувалися в команді через тривалу відсутність нових завойованих трофеїв й або перестали приходити на домашні поєдинки клубу, або почали підтримувати інші футбольні клуби Нікосії, які були заможнішими та мали можливість здобувати нові трофеї, в першу чергу це стосується АПОЕЛу. Можна стверджувати, що вцілому клуб не зміг поступово перейти з аматорського футболу до професіонального наприкінці 1980-их років, в основному, через вище вказані причини. Крім того, молодше покоління кіпріотів не зростали на матчах «Олімпіакоса» в національному чемпіонаті, тому незважаючи на те, що їх батьки підтримували «Олімпіакос», в період з 1980 по 2000 роки вони, в основному, підтримували інші клуби міста.
 
Переважна більшість вболівальників клубу належить до старшого покоління й дуже рідко приймають участь в фанатських сутичках, якщо їх активно не провокують. Крім того, вони, як правило, притримуються правих політичних поглядів, хоч і не підтримують жодної політичної партії, ці вболівальники з особливим настроєм згадують той час, коли «Олімпіакос» грав з грецькими командами в Першому дивізіоні грецького чемпіонату.