Вікіпедія

Сурикат: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 23:
}}
 
'''Сурика́т'''<ref>{{книга|автор=Решетило, О.|заголовок=Зоогеографія|місце=Львів|том=|видавництво=ЛНУ ім. І. Франка|рік=2013|сторінки=95|сторінок=232|isbn=|посилання=}}</ref>, або {{джерело|'''сурика́тка'''}} (''Suricata suricatta'')&nbsp;— хижий ссавець з родини [[Мангустові|мангустових]] (Heprestidae = Viveridae), єдиний представник монотипового роду Suricata. Мешкає в пустелі [[Калахарі]], що у Південній Африці. Сурикати зустрічаються в таких країнах, як-от: [[Ангола]], [[Ботсвана]], [[Намібія]], [[ПАР]]. Середня тривалість життя цих тварин становить 12—14 років.
 
== Опис ==
Довжина голови й тіла: 250—350&nbsp;мм, [[хвіст]]: 175—250&nbsp;мм. [[Статевий диморфізм]] майже не виражений, самці трохи дрібніші самоксамиць. Середня вага близько 750 грамів. Забарвлення жовтувато-сіро-сиве. Голова майже біла, вуха чорні, хвіст жовтуватий із чорним кінчиком. [[Шерсть]] довга і м'яка, а підшерстя темно-рудого кольору. Тіло досить струнке з довгими тонкими кінцівками. Передні ноги мають дуже довгі, сильні кігті. СамкиСамиці мають шість молочних залоз. Залози видно добре, оскільки на цій частині тіла, як і на шиї шерсть коротша, ніж ув інших місцях. У сурикатів чудовий зір: темні захисні смужки довкола очей дозволяють їм дивитися прямо на сонце, а третє віко надійно захищає від пісків пустелі<ref>[http://bibliograph.com.ua/nauka/30.htm Сурікати&nbsp;— сонячні ангели]</ref>.
[[Файл:Suricateskull.png|міні|ліворуч|200пкс|Череп та зуби суриката]]
 
=== Підвиди ===
Є три підвиди сурикатів<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=JgAMbNSt8ikC&pg=PA1&hl=uk#v=onepage&q&f=false Вілсон, Рідер (2005). «СурікатиСурикати». Види ссавців світу: таксономічний і географічна довідка. Університет Джонса Гопкінса ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.]</ref>:
 
* Suricata suricatta siricata
Рядок 38:
== Поведінка ==
[[Файл:Suricata suricatta 006.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Сім'я сурикатів у пустелі [[Калахарі]].]]
Деякі сурикати живуть у гірських районах, захистками для них у цьому випадку є невеликі скелясті печерки. Як риючі тварини, сурикатиСурикати риють нори в кам'янистому ґрунті Калахарі або користуються залишеними норами африканської земляної білки. Самі ж нори мають заплутану систему тунелів на глибині до 2&nbsp;м. Ці житла мають сотні виходів на поверхню і займають до 800 кв. м.
 
Розмноження паразитів у норі призводить до того, що сурикатам властива часта зміна осель, при цьому нове поселення може виявитися за 1—2&nbsp;км від старого. Сурикати ведуть денний спосіб життя, у теплий день вони гріються на сонці.
Рядок 54:
Шлюбний період у сурикатів триває з жовтня по травень. Зазвичай самка народжує по 2-5 дитинчат, при цьому сурикати можуть приносити потомство 2-3 рази на рік. сурикати не витрачають час на романтичні залицяння: самець просто нападає на самку. Боротьба тварин триває, допоки самка нарешті не поступиться домаганням. Сурикати утворюють стійкі пари, але не завжди зберігають вірність партнерові.
 
[[Вагітність]] у сурикатів триває 77 днів, можливо менше, у дикій природі народжується від 2 до 5, найчастіше 3, 4 дитинчат, які важать 25—36 гр. Їхні очі відкриваються на 10—14 день, від молока відлучаються на 7—9 тиждень. [[Статева зрілість]] настає в однорічному віці. Новонароджені «дорослішають» за одну ніч: вчора їх іще годувала мати, а вже зранку про їжу вони мають дбати самі.
 
== Етимологія ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сурикат