Ланкастери: відмінності між версіями

Засновником роду Ланкастерів є [[Джон Гонт]] (або Іоанн [[Гент]]ський, названий так за місцем народження), герцог Ланкастер (1340—1399) — четвертий син англійського короля [[Едуард III|Едуарда III]]. Син Джона Гонта, Генріх Болінгброк (1367—1413), 1399 року повалив свого двоюрідного брата [[Річард II|Річарда II]], і став королем під ім'ям [[Генріх IV (король Англії)|Генріха IV]], зберігши (як і його син і внуконук) титул герцога Ланкастерського. Йому успадковував його син [[Генріх V (король Англії)|Генріх V]] (1387—1422), король Англії (1413—1422), якому у свою чергу успадковував єдиний син [[Генріх VI (король Англії)|Генріх VI]] (1421—1471). Генріх VI став королем у віці 10 місяців, і за нього правили його дядьки, Джон, герцог Бедфорд, і Хемфрі, герцог Глостер. Він також був коронований (у ході [[Столітня війна|Столітньої війни]]) як король Франції. Генріх VI страждав психічним розладом. 1461 року він був повалений представниками іншої бічної гілки Плантагенетів [[Йорки|Йорками]]. Але 1470 року в ході [[Війна Червоної та Білої троянд|Війни Червоної та Білої троянд]] він на декілька місяців знову став королем до квітня 1471 року, після чого був знов позбавлений влади і убитий. Незадовго до цього його єдиний син Едуард, принц Уельський, загинув в битві при Тьюксбері, так що з вбивством Генріха VI гілка Ланкастерів перетнулася в чоловічому коліні.