Генріх VIII: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м Категоризація
Рядок 32:
}}
 
'''Генріх VIII Тюдор''' ({{lang-en|''Henry VIII''}}; [[28 червня]] [[1491]] - — [[28 січня]] [[1547]]) — король [[Англія|Англії]] з [[1509]] року, успадкував трон від свого батька [[Генріх VII (король Англії)|Генріха VII]], одружився з [[Катерина Арагонська|Катериною Арагонською]], вдовою свого брата.
 
У період з [[1513]] по [[1529]] рік Генріх розвивав зовнішню політику під керівництвом свого [[лорд-канцлер Англії|лорда-канцлера]] [[кардинал]]а Уолсі, якого замінив [[Томас Мор]] в [[1529]] — після того, як Уолсі не вдалося домогтися в [[Папа Римський|Папи Римського]] [[Климент VII|Климента VII]] дозволу для Генріха на розлучення. Після [[1532]] Генріх розірвав відносини з папством, оголосив себе главою англійської церкви, розпустив монастирі і розлучився з [[Катерина Арагонська|Катериною Арагонською]]. Пізніше він був одружений з: [[Анна Болейн|Анною Болейн]] (страчена), Джейн Сеймур (померла), [[Анна Клевська|Анною Клевською]] (розлучена), Катериною Говард (страчена) і Катериною Парр. Трон успадкував його син [[Едуард VI]].
Рядок 56:
== Розрив з [[папство]]м і церковна реформа ==
{{main|Англійська реформація}}
Формальним приводом для розриву відносин з папством стала [[1529]] року відмова папи [[Климент VII|Климента VII]] визнати незаконним шлюб Генріха з [[Катерина Арагонська|Катериною Арагонською]] й відповідно скасувати його, щоб той зміг одружитись з [[Анна Болейн|Анною Болейн]] <ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Mor/pred.phtml Східна Література &nbsp;— бібліотека текстів Середньовіччя] </ref>. В такій ситуації Король прийняв рішення розірвати зв'язок з [[папство]]м. У [[1532]] році англійським єпископам було висунуто [[Державна зрада|звинувачення у зраді]] за раніше «мертвою» статтею&nbsp;— звернення для суду не до Короля, а до чужоземного володаря, тобто, папи. Парламент прийняв рішення, що віднині забороняло звернення до папи у церковних справах. Того самого року Генріх призначив новим [[архієпископ Кентерберійський|Архієпископом Кентерберійським]] [[Томас Кранмер|Томаса Кранмера]], що узяв на себе зобов'язання звільнити короля від непотрібного шлюбу. У січні [[1533]] року Генріх самовільно одружився з [[Анна Болейн|Анною Болейн]], а у травні Томас Кранмер оголосив попередній шлюб короля незаконним і скасованим. Папа римський [[Климент VII]] [[11 липня]] [[1533]] року відлучив короля від церкви <ref>[http://www.newadvent.org/cathen/07222a.htm The Catholic Encyclopedia: Henry VIII] {{ref-en}} </ref>.
 
Наступного [[1534]] року парламент прийняв «[[Акт про супрематію]]», за яким Генріха було проголошено Главою [[Англіканська церква|Церкви Англії]].
Рядок 62:
Очоливши релігійну реформацію в країні у 1534 році, будучи проголошеним главою англіканської церкви, у 1536 році та 1539 році провів масштабну секуляризацію монастирських земель. Оскільки монастирі були головними постачальниками технічних культур&nbsp;— зокрема, [[Коноплі (рослина)|конопель]], украй важливих для парусного мореплавства,&nbsp;— можна було очікувати, що передача їхніх земель у приватні руки негативно позначиться на стані англійського флоту. Щоб цього не сталось, Генріх завчасно (у 1533 році) видав указ, що вимагав від кожного фермера висівати чверть акру конопель на кожні 6 акрів посівних площ. Таким чином монастирі втратили свою головну економічну перевагу, й відчуження їхніх володінь не завдало шкоди економіці.
 
Першими жертвами церковної реформи стали особи, що відмовились визнати Акт про верховенство, яких прирівняли до державних зрадників. Найвідомішими за страчених у цей період стали [[Джон Фішер (святий)|Джон Фішер]] (1469-15351469—1535; єпископ [[Рочестер (Кент)|Рочестерський]], в минулому&nbsp;— духовник бабки Генріха [[Маргарет Бофор|Маргарити Бофор]]) і [[Томас Мор]] (1478—1535; відомий письменник-гуманіст, у 1529-15321529—1532 роках&nbsp;— [[лорд-канцлер Англії]]).
 
Упродовж [[1535]]-[[1539]] років спеціально створені Генріхом комісії закрили усі монастирі, що діяли в Англії. Їхнє майно було конфісковано, ченців вигнано. У ті самі роки за наказом короля були розкриті, пограбовані та опоганені мощі багатьох святих; найвідомішою «посмертною» жертвою Генріха став св. [[Томас Бекет]], що також принесло прибуток до королівської скарбниці.
Рядок 73:
 
== Пізні роки ==
У другу половину свого царювання король Генріх перейшов до найбільш жорстоких і тиранічних форм правління. Збільшилась кількість страчених політичних противників короля. Однією з перших його жертв був [[Едмунд де Ла Поль, 3-й герцог Саффолк|Едмунд де ла Поль]], [[герцог Саффолк]], страчений ще [[1513]] року. Останньою зі значних постатей, страчених королем Генріхом, був син герцога Норфолка, видатний англійський поет [[Генрі Говард, граф Суррей]], який загинув у січні [[1547]] року, за кілька днів до смерті короля. Відповідно до [[Холіншед]]а <ref>Холіншед (1577) {R. Holinshed's Chronicles of England, Scotland and France.&nbsp;— V. III.&nbsp;— Лондон, 1809}. </ref>, кількість страчених за правління короля Генріха сягала 72&nbsp;000 чоловік <ref>[http://www.genuki.org.uk/big/royalty/kingh.html GENUKI: Kings of England &nbsp;— H] </ref>.
 
== Смерть ==
Рядок 79:
У останні роки свого життя Генріх почав страждати на ожиріння (розмір його талії збільшився до 137 см), тому король міг пересуватись тільки за допомогою особливих механізмів. До кінця життя тіло Генріха було вкрито болючими пухлинами. Цілком імовірно, що він страждав на [[Подагра|подагру]]. Ожиріння й інші проблеми зі здоров'ям могли бути наслідком нещасного випадку у 1536 році, коли він пошкодив свою ногу. Можливо до рани потрапила інфекція, й окрім того через нещасний випадок знову відкрилась і прогресувала рана ноги, яку він отримав раніше. Рана була проблематичною до такої міри, що лікарі Генріха вважали її складновиліковною, дехто навіть схилявся до того, що короля неможливо було вилікувати взагалі. Рана Генріха мучила його решту життя. За деякий час після отримання травми, рана почала гноїтись, таким чином перешкоджаючи підтриманню Генріхом звичайного рівня його фізичної активності, не даючи йому щоденно робити фізичні вправи, якими він займався раніше. Вважають, що рана отримана ним в результаті нещасного випадку, спричинила переміну в його хиткому характері. У короля почали проявлятись тиранічні риси, й він усе частіше почав страждати від [[Значний депресивний розлад|депресії]]<ref>{{cite news|url=http://www.independent.co.uk/news/uk/this-britain/the-jousting-accident-that-turned-henry-viii-into-a-tyrant-1670421.html |title=The jousting accident that turned Henry VIII into a tyrant – This Britain, UK |work=The Independent |location=UK |date=18 April 2009 |accessdate=2011-11-20}} </ref>.
 
Одночасно, Генріх VIII змінив свій стиль харчування, й почав в основному вживати величезну кількість жирного червоного м'яса, скоротивши кількість овочів у своєму раціоні. Вважається, що ці фактори спровокували швидку смерть короля. Смерть застала короля у віці 55 років, 28 січня 1547 у Палаці Вайтхолл (припускалось, що там буде відзначатись 90-ий день народження його батька, на якому збирався бути присутнім король). Останніми словами короля були: «Ченці! Ченці! Ченці!» <ref>Davies, p. 687. </ref>.
 
== Сім'я ==
 
=== Дружини ===
# '''[[Катерина Арагонська]]''' (1485-15361485—1536). Дочка [[Фердинанд II Арагонський |Фердинанда II Арагонського]] та [[Ізабелла I Кастильська|Ізабелли I Кастильської]]. Її було видано заміж за Артура, старшого брата Генріха VIII. Ставши вдовою ([[1502]]), залишилась в Англії, очікуючи на шлюб з Генріхом, який то намічався, то скасовувався. Генріх VIII одружився з Катериною одразу після вступу на престол у [[1509]] році. Перші роки шлюбу були щасливими, але всі діти молодого подружжя або народжувались мертвими, або помирали немовлятами. Єдиною дитино, яка вижила, була [[Марія I Тюдор|Марія]] (1516-15581516—1558).
# '''[[Анна Болейн]]''' (бл. 1507-15361507—1536). Упродовж тривалого часу була неприступною коханою Генріха, відмовляючись стати його коханкою. Після того, як кардинал Волсі не зміг вирішити питання розлучення Генріха з Катериною Арагонською, Анна винайняла богословів, які довели, що король володар і держави, й церкви, та відповідальний лише перед Богом, а не перед Папою в Римі (це стало початком від'єднання англійської церкви від Рима і створення англіканської церкви). Стала дружиною Генріха у січні [[1533]] року, була коронована 1 червня [[1533]] року, а у вересні того самого року народила йому дочку [[Єлизавета I|Єлизавету]], замість сина, на якого чекав король. Наступні вагітності завершувались невдало. Згодом Анна втратила кохання чоловіка, була звинувачена у подружній зраді і страчена в [[Тауер]]і у травні [[1536]] року.
# '''[[Джейн Сеймур]]''' (бл. 1508-15371508—1537). Була фрейліною Анни Болейн. Генріх одружився з нею за тиждень після страти попередньої дружини. Невдовзі померла від пологової гарячки. Мати єдиного живого сина Генріха&nbsp;— [[Едуард VI|Едуарда VI]]. На честь народження принца було оголошено амністію злодіям, гармати в Тауері дали дві тисячі залпів.
# '''[[Анна Клевська]]''' (1515-15571515—1557). Дочка [[Іоганн III (герцог Клевський)|Іоганна III Клевського]], сестра чинного герцога Клевського. Шлюб з нею був одним зі способів скріпити союз Генріха, Франциска I й німецьких протестантських князів. Як обов'язкову умову укладення шлюбу Генріх зажадав побачити портрет нареченої, для чого до Клеве був відряджений [[Ганс Гольбейн Молодший]]. Портрет Генріху сподобався, заочні заручини відбулись. Але наречена, яка прибула до Англії (на відміну від її портрету), Генріху категорично не сподобалась. Хоча шлюб і було укладено в січні 1540 року, Генріх одразу почав шукати спосіб позбавитись нелюбимої дружини. У підсумку вже у червні 1540 року шлюб було розірвано; приводом стали попередні заручини Анни з герцогом Лотарінгським. Окрім того, Генріх заявив, що фактично шлюбних відносин між ним та Анною не склалось. Анна залишилась в Англії як «сестра короля» й пережила як Генріха, так і всіх його інших дружин. Цей шлюб був влаштований [[Томас Кромвель|Томасом Кромвелем]], за що останній втратив голову.
# '''[[Катерина Говард]]''' (1521-15421521—1542). Племінниця могутнього [[Томас Говард, 3-й герцог Норфолк|герцога Норфолка]], двоюрідна сестра Анни Болейн. Генріх одружився з нею в липні 1540 року за пристрасним коханням. Невдовзі з'ясувалось, що Катерина мала коханця до одруження (Френсіс Дерем) і зраджувала Генріху з Томасом Калпеппером. Винуватців було страчено, після чого 13 лютого [[1542]] року на ешафот зійшла й сама королева.
# '''[[Катерина Парр]]''' (бл. 1512-15481512—1548). До моменту шлюбу з Генріхом ([[1543]]) вже двічі овдовіла. Була переконаною [[протестантизм|протестанткою]] й багато зробила для нового повороту Генріха до протестантизму. Після смерті Генріха вийшла заміж за [[Томас Сеймур|Томаса Сеймура]], брата [[Джейн Сеймур]].
<center>
<gallery>
Рядок 107:
# '''Син''' (1513)
# '''Генріх''' (1515)
# '''[[Марія I Тюдор|Марія]]''' (1516-15581516—1558) королева Англії і Ірландії з 1553 року.
# '''Дочка''' (1518)
<center>
Рядок 133:
 
* Від [[Джейн Сеймур]]
# '''[[Едуард VI]]''' (1537 - 15531537—1553) король Англії і Ірландії з 1547 року.
<center>
<gallery>
Рядок 154:
</gallery>
</center>
# '''Катерина Карі'''
# '''Генрі Карі'''
# '''Джон Перро'''
 
== На монетах ==
Рядок 163:
== У мистецтві ==
[[Файл:Tudor Rose.svg|thumb|Біло-червона троянда&nbsp;— емблема [[Тюдори|Тюдорів]]]]
 
=== Література ===
* [[Вільям Шекспір]]. «[[Генріх VIII (п'єса)|Генріх VIII»]]
Рядок 168 ⟶ 169:
 
=== Кінематограф ===
* «[[Приватне життя Генріха VIII|Тюдори]]» (2007-20102007—2010).
* «[[Приватне життя Генріха VIII]]» (1933).
* «[[Людина на всі часи]]» (1966).
Рядок 202 ⟶ 203:
* [[:en:Style_of_the_British_sovereign#List_of_changes_to_the_royal_style|Style of the British sovereign&nbsp;— English Wikipedia]]{{ref-en}}
* [[:en:Henry_VIII_of_England|Henry VIII of England&nbsp;— English Wikipedia]]{{ref-en}}
* [http://wikitree.org/index.php?title=Henry_VIII_Tudor Родинні зв’язкизв'язки династії Тюдорів]
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
Рядок 212 ⟶ 213:
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:yellow; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/> &nbsp; | width="10%" | [[Файл:Arms of Ireland (Historical).svg|50px]]
| width="10%" | [[Файл:Arms of Ireland (Historical).svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Королівство Ірландія|Король Ірландії]]'''<br/>[[1542]]-[[1547]]
| width="10%" | [[Файл:Arms of Ireland (Historical).svg|50px]]
Рядок 231:
[[Категорія:Тюдори]]
[[Категорія:Люди на монетах]]
[[Категорія:Персонажі Вільяма Шекспіра]]