Анте Старчевич: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
'''Анте Старчевич''' ({{lang-hr|Ante Starčević}}; *[[23 травня]] [[1823]], [[Жітнік]], біля [[Госпич|Ґоспіча]] — †[[28 лютого]] [[1896]], [[Загреб]]) — [[Хорватія|хорватський]] [[політик]], [[публіцист]], [[письменник]]. Часто його називають ''«Батьком Батьківщини Хорватії»''.
 
Спектр інтересів та діяльності Анте Старчевича надзвичайно широкий: [[історія]], [[філологія]], [[літературна критика]], [[філософія]], [[поезія]], [[драматургія]], [[сатира]], [[політика]], [[журналістика]].
 
Восени [[1845]] року Старчевич закінчує гімназію та вступає до римо-католицької семінарії в Сені, продовжує стідіюватистудіювати теологію у Пешті. у [[1846]] отримує почесний докторат з філософії. Того ж року вирішує відійти від кар'єри священика і повністю присвятити себе боротьбі за вільну та незалежну Хорватію. Після невдалої спроби отримати місце викладача в [[Загребський університет|Загребському Університеті]] працює у адвокатській конторі п. Шрама до [[1861]] року. Того ж таки року обраний депутатом до Хорватського Сабору (парламенту), але вже [[1862]] року, як противник тодішнього режиму втрачає місце в Саборі та потрапляєпротягом намісяця місяцьвідбуває часутюремне в тюрмуув'язнення. Та вже у [[1865]] році знову портрапляєобирається як депутат додепутатом Сабору, так само проходить на виборах у [[1871]] та [[1878]] роках.
 
У тодішньому Саборі Старчевич виступає, як найпалкіший прихильник хорватської незаалежностінезалежності, противлячись будь якомійякій залежності Хорватії від Угорщини чи Австрії. У 1861 році розпочинає закладатизаклав фундамент для заснування [[Хорватська партія свободи|Хорватської партії свободсвободи]] (Hrvatska stranka prava).
 
Політичну доктрину Старчевича можна окреслити його девізом: «Бог і хорвати!». Також гостро виступав проти ідеї югославства, заперечуючи утопістськіутопічні ідеї про те, що хорвати та серби це один і той самий народ.
 
Помер [[28 лютого]] [[1896]] року у Загребі. Похований, за власним заповітом, біля церкви св. Марка у загребському районі — Шестінах.
 
{{Вікіфікувати|дата=жовтень 2009}}
{{Без джерел|дата=жовтень 2011}}