Відкрити головне меню

Зміни

вікіфікація, стиль, правопис
1893&nbsp;р. після адвокатської практики у Львові, Перемишлі відкрив адвокатську канцелярію у [[Чортків|Чорткові]]. Організатор, голова Надзірної (спостережної) Ради «Кредитового товариства „Надія“», голова філії товариства «Українська бесіда», голова чортківського повітового комітету УНДП. Засновник української приватної ґімназії «Українського педагогічного товариства» («Руська школа») у Чорткові.<ref name="Т2">''Левенець Л., Мельничук Б.'' Горбачевський Антін Якович…&nbsp;— С. 392.</ref>
 
Обирався депутатом Галицького сейму, з [[1912]] ([[1913]]<ref name="Т2"/>) року був членом австрійського державного трибуналу.
 
Після початку першої світової разом з родиною виїхав до Відня, де співпрацював з Головною Українською Радою. Під час війни втратив дружину.<ref name="C4"/> 1916 року повернувся до Галичини, працював адвокатом у [[Дрогобич]]і.
 
[[12 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. призначений повітовим [[комісар]]ом Дрогобиччини. В 1918—1919 роках увійшов до [[Склад Української Національної Ради ЗУНР|Української Національної Ради ЗУНР—ЗО УНР]], член Виділу УНРади (брав участь в розробці законодавства країни). В липні 1919 року разом з урядом ЗУНР переїхав до Кам'янця-Подільського. З жовтня (або вересня<ref name="Т2"/>) 1919 року член дипломатичної місії УНР (заступник голови&nbsp;— [[Лівицький Андрій Миколайович|Андрія Лівицького]]) у Варшаві.
З жовтня (або вересня<ref name="Т2"/>) 1919 року член дипломатичної місії УНР (заступник голови&nbsp;— [[Лівицький Андрій Миколайович|Андрія Лівицького]]) у Варшаві.
 
Після поразки українських [[Визвольні змагання 1917—1921|національно-визвольних змагань 1917—1921]] жив у Чорткови (Західна Україна). Був головою Чортківської філії «Товариства допомоги українським інвалідам», членом Надзірних рад «Чортківського повітового союзу кооператив» (ПСК), кооперативи «Українська книгарня», інших.<ref name="Т2"/>
 
ВУ [[1925]] році став одним зіз співзасновників [[УНДО|Українського Національно-Демократичного Об'єднання]]. У 1927—1939&nbsp;роках сенатор польського сейму від УНДО, член Української Парламентської Репрезентації.
 
18 вересня 1939 року разом з донькою Лідією та зятем Іваном-Романом Носиком бу викликаний на допит енкаведистами, які в січні 1940 серед ночі влаштували обшук та погром у будинку п. Антіна. Від хвилювань д-р Горбачевський зламав руку, потрапив до лікарні. Передчуваючи лихе, прямо звідти втікає до Львова, де 2 місяці з родиною переховується в знайомих, отримуючи звістки, що його розшукує НКВС. У березні 1940 року через німецьку комісію разом з родиною виїхав до Кракова, де прожив ще й 1941 рік, востаннє бачився з братом Іваном. 1942<ref name="C4"/>—1944 роки проживав у Чорткові,<ref name="Т3">''Левенець Л., Мельничук Б.'' Горбачевський Антін Якович…&nbsp;— С. 393.</ref> де відновив роботу адвокатської канцелярії, диктував доньці спомини.
 
Під час наближення червоних виїхав з Чорткова, дорогою застудився. Помер 25 квітня 1944 в [[Сянік|сяніцькій]] лікарні, похований на міському цвинтарі у місті.
 
== Примітки ==