Адам Міцкевич: відмінності між версіями

Відбулось знайомство Міцкевича з видатним російським поетом Олександром Пушкіним. Після переїзду Міцкевича у квітні 1828 році до Петербурга вони з Пушкіним стаютьстали найкращими друзями, ходятьходили на літературні вечори, ділятьсяділилися враженнями про прочитані твори. Міцкевич переклав вірші Пушкіна польською мовою. У журналах і [[альманах]]ах у періодпротягом 1826—1830 років друкувалися твори Міцкевича: балади, «Сонети», «Фарис», «Конрад Валленрод», «Дзяди». Епіграфом до циклу «Кримських сонетів» стали слова Ґете: «Хто хоче зрозуміти поета, повинен поїхати в його країну».

За [[Поема|поему]] «Конрад Валленрод» Міцкевича знову починають переслідувати. Він врятувався виїхавши за кордон у травні [[1829]] року. Ця подія була фатальною в його житті: після цього поет вже ніколи не міг повернутися до [[Литва|Литви]] та Польщі. Після невдалої спроби приєднатисявзяти доучасть учасниківу повстанняповстанні 1831 року зупинився на кількадекілька місяців узупинився в Дрездені. ВУ 1832 році оселивсяМіцкевич уприїхав Парижідо Парижу, співпрацював з діячами польськоїпольською та литовсько-білоруськоїбілоруською еміграціїеміграцією, займавсязайнявся політичною публіцистикою. ВУ 18391839—1840 -роках 1840 рокахвін викладав латинську літературу в Лозанні. ВУ 1840 році став першим професором слов’янськоїслов'янської словесності ву КоллежФранцузькому де Франс. В 1841 році потрапив під вплив проповідника польського месіанства Анджея ТовянськогоКолежі. У [[1840]]–[[1842]] роках вінМіцкевич читав там курс [[Слов'яни|слов'янської]] літератури. вУ ''Коллеж1841 дероці Франс''потрапив упід вплив проповідника [[Париж]]іпольського месіанства Анджея Товянського. За пропаганду товянізмуйого поглядів французький уряд у 1845 році відсторонив Міцкевича від читання лекцій. ВУ 1852 році вінйого був відправленийвідправили у відставку. Там була видана поема «Пан Тадеуш» (1834 рік). Останні роки життя Адам Міцкевич провів у великій скруті. Тільки у [[1852]] році йому вдалося знайти роботу [[бібліотекар]]я книгозбірні Арсенал в Парижі.

У студентські роки, а саме під час літніх канікул [[1818|1818 р]]<nowiki/>оку року, в маєтку Верещаків у Тугановичах Міцкевич познайомився з [[Марія Верещак|Марією Верещак]], дочкою брестського судді. До маєтку Адам приїхав разом з [[Томаш Заном|Томашем Заном]] на запрошення друзів -&nbsp;— братів Марії. Дівчина була заручена з графом Вавжинцем Путкамером, тому не могла розвиватипродовжувати стосунки з Адамом. Марія написала Міцкевичу прощального листа, після якого він навіть думав про самогубство.

1827 року Міцкевич познайомився з відомою піаністкою, якою навіть захоплювався [[Людвіг ван Бетховен|Бетховен]], своєю співвітчизницею Марією Шимановською. Вони стали коханцями. Марія була старша за Адама на 9 років, мала двох доньок: Гелену та Целіну. Пізніше Адам Міцкевич посватаєтьсяпосватався до доньки Марії Шимановської -&nbsp;— Целіни. На цю пропозицію дівчина відповіла згодою.

[[22 липня]] [[1834|1834 р]]<nowiki/>оку року Адам Міцкевич одружився на Целіні Шимановській, яка народила йому 6 дітей:&nbsp;— дочок:
* Марію ( названа на честь першого кохання Міцкевича) і
* Хелену,
а також синів:
* Владислава (1838 - 19261838—1926) -&nbsp;— видатного діяча польської еміграції,
* Юзефа (1850 - 19381850—1938), ,
* Александра і
* Яна.

У квітні [[1855]] року померла його дружина, залишивши сиротами трьох дітей. У вересні [[1855]] року, в часи [[Кримська війна|Кримської війни]], поховавшипісля дружинусмерті дружини та залишивши неповнолітніх дітей, Міцкевич виїхав до [[Константинополь|Константинополя]] з метою організовувати польські підрозділи (''[[Легіони польські|Польський Легіон]]''), а також складений з євреїв ''Єврейський легіон'' для боротьби з царською [[Росія|Росією]]. Раптово 26 листопада 1855 помер у помешканні [[Чайковський Михайло Станіславович|Михайла Чайковського]] під час епідемії [[Холера|холери]] (найімовірніше внаслідок цієї хвороби, хоча теж з'явилися здогадки, що міг бути отруєним [[миш'як]]ом підкупленим російськими дипломатами кухарем<ref>[http://www.wprost.pl/ar/130780/Prawdziwe-przyczyny-smierci-Chopina-i-innych-wielkich-Polakow/ Моніка Фльорек-Москаль Справжні причини смерті Шопена та інших великих поляків] {{ref-pl}} </ref> або померти через [[інсульт]]). Його поховали в тимчасовій могилі у [[Стамбул]]і. У будинку на вулиці Татлі Бадем Сокак №&nbsp;23, де мешкав, у пам'ять сотої річниці з дня його смерті, був відкритий музей. Перпендикулярно цій вулиці проходить вулиця, яку назвали на його честь. Згодом його останки у [[1855]] році перевезли до [[Париж]]а та поховали на цвинтарі у [[Монморансі (Валь-д'Уаз)|Монморансі]], а в червні [[1890]] року перепоховали у [[Катедра святих Станіслава і Вацлава (Краків)|Вавельських підземеллях]] у [[Краків|Кракові]]. При ексгумації праху в [[Монморансі (Валь-д'Уаз)|Монморансі]] відбувся прощальний мітинг тогочасної польської еміграції в [[Париж]]і, на якому виступив від імені поляків з [[Литва|Литви]] [[Антоні Богданович]], в майбутньому чоловік всесвітньо відомої художниці, народженої та вихованої у [[Златопіль (місто)|Златополі]], [[Анна Білінська-Богданович|Анни Білінської]].

* Адам Міцкевич. В дружньому домі / W przyjacielskim domu. Переклад з польської: ?. Львів: “Каменяр”«Каменяр», 1994. 191 стор. ISBN 5-7745-0557-Х (польскою та українською мовами)

* Міцкевич Адам. Пан Тадеуш. Переклад з польської: Максим Рильський; передмова: Роман Смаль-Стоцький. Варшава: Український Науковий Інститут. 1934. 260 стор.

* Адам Міцкевич. Вибране. Київ: Молодь, 1955. 150 стор. іл.,

* Адам Міцкевич. Вибране. Київ: Школа, 2005. 460 стор. (ШХ : Шкільна хрестоматія).

* Адам Міцкевич. Вибрані твори : В 2 т. Т. 2 / А. Міцкевич ; пер. с польс. М. Рильський. -&nbsp;— Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1955. -&nbsp;— 278 с. ; 20.5 &nbsp;см. -&nbsp;— (в тв. опр.) : 5.50 крб.

* Адам Міцкевич. Вибране (Вірші ; Балади і романси ; Сонети ; Кримські сонети ; Гражина: поема ; Конрад Валленрод ; Поминки ; Пан Тадеуш); упоряд. , вступ. Г. &nbsp;Д. &nbsp;Вервес. -&nbsp;— Київ : Музична україна, 1976. -&nbsp;— 165 с. : ил. ; 20 &nbsp;см. -&nbsp;— (Шкільна бібліотека : серію засновано 1964). -&nbsp;— (в тв. опр.) : 0.39 крб.

* Адам Міцкевич. Ода молодості [Текст] : поетичні твори : Для ст. шк. віку : Пер. з пол. / А. Міцкевич ; упоряд. , передм. Г. Вервес, худ. І. Лаптєва. -&nbsp;— Київ : Веселка, 1984. -&nbsp;— 142 с. : портр. ; 20,5 &nbsp;см.

* Міцкевич, Адам. Вибрані поезії / Адам Міцкевич . –&nbsp;— Київ : Держлітвидав України, 1946 . –&nbsp;— 232 с.

* Міцкевич, Адам. Вибрані поезії / Адам Міцкевич . –&nbsp;— Київ : Радянський письменник, 1948 . –&nbsp;— 201 с.

* Міцкевич, Адам. Вибрані поезії / Адам Міцкевич . –&nbsp;— Харків : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1941 . –&nbsp;— 120 с.

* Міцкевич, Адам. Гражина / Адам Міцкевич . –&nbsp;— Київ : Держлітвидав України, 1947 . –&nbsp;— 35 с.

* Міцкевич, Адам. Конрад Валлєнрод : істричне оповідання з литовської і пруської давнини / Адам Міцкевич ; Пер. Степан Миколайович Чарнецький . –&nbsp;— Львів : З друкарні Ставропігійського інституту, 1923 . –&nbsp;— 84 с. –&nbsp;— На укр. яз.

* Міцкевич, Адам. Лірика : пер. с пол. / Адам Міцкевич ; Упоряд., приміт. Г.&nbsp;Д. &nbsp;Вервес . –&nbsp;— Київ : Дніпро, 1968 . –&nbsp;— 215 с. : портр. –&nbsp;— (Перлини світової лірики) . –&nbsp;— На укр. яз.

* Дзяди [Текст] : поема / А. Міцкевич. -&nbsp;— Сімферополь : Таврія, 2003 .

Ч. 3 / пер. з пол., передм., прим. В. Гуменюк ; наук. ред. Р. Радишевський. -&nbsp;— [Б. м.] : [б.в.], 2003. -&nbsp;— 194 с. -&nbsp;— ISBN 966-572-368-5

; Кримські сонети

* Адам Міцкевич. Кримські сонети / Крымские сонеты / Sonety Krymskie. Укладач: Л. Кондрашенко; передмова: М. Бажан; художник: О. &nbsp;А. &nbsp;Івахненко. Сімферополь: Таврія, 1977. 165 стор. іл. (Текст польською + переклад українською, російською)

** (передрук) Адам Міцкевич. Кримські сонети / Крымские сонеты / Sonety Krymskie. Укладач: Л. Кондрашенко; художник: О. &nbsp;А. &nbsp;Івахненко. Сімферополь: Таврія, 1983. 160 стор. іл. (Текст польською + переклад українською, російською)

* Адам Міцкевич. Кримські сонети [Текст] : поэзия / А. Міцкевич ; [пер. з пол., упоряд., передм., комент. та прим. О. Астаф'єва]. -&nbsp;— Київ : Lexikon, 2005. -&nbsp;— 44 с. ; 20 &nbsp;см. -&nbsp;— (в м. обкл.) : 2.00 грн.

* Адам Міцкевич. Кримські сонети : Пер. з пол. В. Лазарук. Київ: журнал "«Всесвіт"». №11№&nbsp;11/12, 2013. стор. 5-15

* Адам Міцкевич. Кримські сонети = Бопеїу Ктутвкіе. &nbsp;— К. : Голов, спеціаліз. ред. л-ри мовами нац. меншин України, 1998. &nbsp;— 46, [2] с. &nbsp;— (Перлини світової класики). ISBN 966-522-021-7 (пол. та укр мовами)

* Міцкевич, Адам. Кримські сонети [Текст] / А. Міцкевич ; худож. Ж. Присяжна. -&nbsp;— К. : Етнос, 2004. -&nbsp;— 128 с.: іл. -&nbsp;— (Перлини світової класики). -&nbsp;— ISBN 966-522-183-3 (польською, укр., кримськотатар., рос. мовами.)

* ''Вєдіна В. П.'' Бібліографічний покажчик перекладів поезій Адама Міцкевича на українську мову (1827-19551827—1955). Київ: Видавництво Академії наук УРСР, 1957. 40 стор.