Вікіпедія

Асфіксія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Sanya3 (обговорення | внесок)
131 432 редагування
м додана Категорія:Причини смерті за допомогою HotCat
Sanya3 (обговорення | внесок)
131 432 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 7:
 
== Термінологія ==
У «[[Російсько-український медичний словник (1920)|Російсько-українському медичному словнику]]», виданому у 1920&nbsp;році під головуванням професора [[Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович|Корчак-Чепурківського]], максимально повно подавалася питома народна українська [[лексика]] чи, за відсутності потрібних українських слів, терміни творилися з [[морфема|морфем]] [[українська мова|української мови]], максимально уникаючи [[Мовне запозичення|запозичень]]. Але в 1930-ті роки з’явилисяз'явилися спеціальні бюлетені, в яких було надруковано низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку було вилучено й термін «ядуха»<ref>[http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=300 Ніна Литвиненко. Стильові аспекти фахового мовлення // Електронна бібліотека Інституту журналістики]</ref>, який здавна використовувався для означення асфіксії<ref>[http://is.muni.cz/th/110609/ff_m/diplom00.pdf Olga Oreshko. Українська медична термінологія (розвиток і сучасний стан)]</ref>. Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена та майже зникла з фахового спілкування.▼
 
▲У «[[Російсько-український медичний словник (1920)|Російсько-українському медичному словнику]]», виданому у 1920&nbsp;році під головуванням професора [[Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович|Корчак-Чепурківського]], максимально повно подавалася питома народна українська [[лексика]] чи, за відсутності потрібних українських слів, терміни творилися з [[морфема|морфем]] [[українська мова|української мови]], максимально уникаючи [[Мовне запозичення|запозичень]]. Але в 1930-ті роки з’явилися спеціальні бюлетені, в яких було надруковано низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку було вилучено й термін «ядуха»<ref>[http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=300 Ніна Литвиненко. Стильові аспекти фахового мовлення // Електронна бібліотека Інституту журналістики]</ref>, який здавна використовувався для означення асфіксії<ref>[http://is.muni.cz/th/110609/ff_m/diplom00.pdf Olga Oreshko. Українська медична термінологія (розвиток і сучасний стан)]</ref>. Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена та майже зникла з фахового спілкування.
 
== Етіологія ==
Розрізняють '''обструктивну''', '''компресійну''', '''паралітичну''', '''перинатальну''' та '''газозамісну''' асфіксію.
Іващенко Г. М. (1951) в залежності від причин їх розвитку виділяє п'ять видів (форм) механічних асфіксій: '''дислокаційна, обтураційна, стенотична, клапанна, аспіраційна.'''
# Дислокаційна асфіксія -&nbsp;— виникає при западанні язика у хворих з двостороннім переломом нижньої щелепи (особливо у підборідному відділі). Зміщений назад корінь язика тисне на надгортанник і закриває вхід в гортань. Невідкладна допомога при дислокаційній асфіксії полягає в тому, що постраждалого вкладають на бік (на сторону пошкодження) або обличчям вниз так, щоб рот і ніс його не торкалися твердої основи (землі, носилок та ін.). При необхідності слід прошити язик (у горизонтальній площині) і фіксувати кінці ниток навколо шиї або до надійно накладеної пов'язки.
# Обтурацїйна асфіксія -&nbsp;— розвивається внаслідок закриття верхніх дихальних шляхів чужорідним тілом, блювотними масами або кров'яним згустком. При обтураційній асфіксії слід пальцем (обернутим марлею або бинтом) видалити з ротоглотки всі згустки крові і чужорідні тіла. По можливості, вакуум-відсмоктуванням очистити порожнину ротоглотки, що забезпечить вільне проходження повітря. Не можна при обтураційній асфіксії прошивати язик, оскільки це сприяє просуванню чужорідного тіла в нижні відділи верхніх дихальних шляхів.
# Стенотична асфіксія -&nbsp;— виникає при набряку гортані, голосових зв'язок і тканин підзв’язковогопідзв'язкового простору, при здавленні задніх відділів гортані гематомою. Діагностика і усунення її можливі лише в клінічних умовах після відповідного обстеження. Лігування судини, що кровоточить, на шиї з видаленням крові, що вилилася, і проведенню протинабрякової терапії запобігають прогресуванню дихальної недостатності. При наростанні її можна зробити крікотомію, товстою голкою пунктувати трахею через щитоперсневидну зв'язку або її кільця, при показах &nbsp;— накласти трахеостому. Прошивання язика не показане.
# Клапанна асфіксія -&nbsp;— розвивається при закритті входу в гортань клаптем з розірваних м'яких тканин з задньої стінки піднебіння (під час вдиху присмоктує звисаючий клапоть і у вигляді клапана перекриває доступ повітря через голосову щілину в трахею і бронхи). Цей вид асфіксії може бути прийнятий за обтураційну. Проте при спробі видалити пальцем чужорідне тіло з ротоглотки вдається виявити клапоть м'яких тканин. У таких випадках хворих з клапанною асфіксією слід транспортувати в положенні на боці (на стороні пошкодження) або в положенні сидячи з опущеним вниз обличчям. В екстремальній ситуації, коли неможливо накласти трахеостому, життя постраждалого може бути врятоване, якщо зробити крікотомію або пунктувати трахею товстою голкою через щитоперсневидну зв'язку або між кільцями трахеї. Радикальна допомога полягає в підшиванні клаптя м'яких тканин в правильному положенні або відсіканні його при неможливості збереження. Проводить її хірург-стоматолог.
# Аспірацїйна асфіксія -&nbsp;— спостерігається при попаданні (аспірації) в трахею і бронхи блювотних мас, згустків крові і вмісту порожнини рота. При аспірації крові, слини, блювотних мас пораненому необхідно додати положення, сприяюче витіканню закінченню рідини з дихальних шляхів.
Якщо не вдається усунути причину виникнення обтураційної і аспіраційної асфіксій, а також при стенотичній і клапанній асфіксіях проводяться хірургічні втручання, направлені на нормалізацію функції дихання.
 
Рядок 24 ⟶ 23:
 
=== Паралітична асфіксія ===
Виникає при передозуванні наркотичними речовинами, які можуть викликати параліч м’язівм'язів діафрагми, або пригнічувати діяльність дихального центру. Характерна також при деяких [[отруєння]]х.
 
== Клініка ==
Рядок 39 ⟶ 38:
Догляд за хворим з ядухою передбачає постійний контроль за частотою, ритмом та глибиною дихання.
 
Лікування залежить від причини асфіксії, яку слід встановити першу чергу. При закупорці дихальних шляхів блювотними масами, слизом, кров’янимикров'яними згустками або їжею&nbsp;— звільнити [[верхні дихальні шляхи]] (протерти [[марля|марлевим]] тампоном, відсмоктати гумовим балончиком тощо), почати негайно штучне дихання способом «рот в рот» або «рот в ніс». Одночасно налагодити вдихання зволоженого кисню (чистого або в суміші СО<sub>2</sub>), ввести лобелін, цититон. Іноді необхідна трахеотомія.
 
За паралічу [[дихальний центр|дихального центру]] необхідно негайно припинити [[наркоз]] та розпочати [[штучне дихання]], ввести внутрішньовенно 1 мл 1&nbsp;% розчину лобеліну або 1 мл цититону, вдувати вуглекислий газ через [[нелатоновський катетер]], введений у ніс на глибину 5–6&nbsp;см, підшкірно 2–3 мл 20&nbsp;% розчину камфори, 2 мл 10–20&nbsp;% розчину кофеїну.
 
Язик слід витягнути та ритмічно посмикувати за допомогою язикотримача або шовкової нитки, проведеної через всю товщу його по середній лінії на відстані 1.5–2&nbsp;см від кінчика.
Рядок 51 ⟶ 50:
 
== Література ==
* Нетяжко В. З., Сьоміна А. Г., Пристяжнюк М. С. -&nbsp;— Загальний та спеціальний догляд за хворими. -&nbsp;— К.: Здоров'я, 1993. -&nbsp;— 304 с.
 
== Примітки ==
Рядок 58 ⟶ 57:
== Джерела інформації ==
* {{УРЕ}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2901/asfiksiya Асфіксія] [[Фармацевтична енциклопедія]]
{{disease-stub}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Асфіксія