Відкрити головне меню

Зміни

м
→‎Історія: доповнення
== Історія ==
{{double image|right|Coin of Ukraine Gimn A.jpg|120|Coin of Ukraine Gimn R.jpg|120|[[Державний Гімн України (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 140 річниці першого публічного виконання національного Гімну України]]}}
Створення українського [[гімн]]у бере початок з [[осінь|осені]] [[1862]] року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, [[етнографія|етнографа]]а, [[фольклористика|фольклориста]] та [[поет]]а, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався [[Стефан Душан|цар Душан]] і в приспіві були слова ''«срце бије и крв лије за своју слободу»'' (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»)<ref>[http://snp-miletic.narod.ru/knjiga/3.html Светозар Милетић. Србска песма]</ref>. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив<ref>[http://www.rastko.rs/cms/files/books/46cb42423a2f3.pdf Іван Ющук. Іван Франко і національно-визвольна боротьба сербів у 70-их роках XIX&nbsp;ст.]</ref>. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки [[Гімн Польщі|«Jeszcze Polska nie zgineła…»]], яка згодом стала польським гімном<ref>[http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка»]</ref>. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося [[Січневе повстання (1863)|січневе повстання]]). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет [[Само Томашек]] написав пісню «[[Гей, Слов'яни|Гей, Словаки]]», що була гімном [[Перша Словацька Республіка|Словаччини]] та Югославії.
 
Поширення цього вірша серед [[українофілія|українофільських]] гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. [[20 жовтня]] того ж року шеф жандармів [[князь]] Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського ''«за шкідливий вплив на розум простолюду»'' («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]]<ref>[http://geoknigi.com/book_view.php?id=447 Пізнавальний сайт «Географія». Павло Чубинський як географ-краєзнавець.]</ref>.
 
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського&nbsp;— у [[львів]]ському журналі «Мета», [[1863]], №&nbsp;4. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами&nbsp;— в 1865. На [[Грамофонна платівка|платівку]], у виконанні [[Менцинський Модест Омелянович|Менцинського]], вперше записано у [[кельн]]ському відділенні [[Deutsche Grammophon|«Грамофону»]] в жовтні 1910 року<ref>Максимюк Степан. З історії українського звукозапису та дискографії (141 с.). Львів — Вашингтон: Видавництво Українського Католицького Університету 2003. 288 с. ілюстроване ISBN 966-8197-11-9.</ref>. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання [[Нью-Йорк Таймс|The New York Times]] опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
 
<blockquote><poem>
4589

редагувань