Адольф Дістервег: відмінності між версіями

Теорія виховання. Теорія виховання визначалася Ф. А. В. Дистервегом як " теорія збудження "«. Вільний розвиток внутрішнього потенціалу особистості та послідовне вплив організованого виховання — взаємопов'язані ланки єдиного процесу: без суворого виховання, підкреслював він, ніхто не зробиться таким, яким йому варто бути. [ 3 ] Основні вимоги до виховання . Розвиток в дітях самодіяльності набуває позитивне значення лише тоді, коли спрямовується на досягнення певної мети, яка становить об'єктивну сторону виховання.

Принцип культуровідповідності. Принцип культуровідповідності означав організацію навчально -виховного процесу з урахуванням певної зовнішньої, внутрішньої і суспільної культури. Зовнішня культура, по Дістервега , — це норми моралі, побуту, споживання. Внутрішня культура — духовне життя людини. Громадська культура — соціальні відносини і національна культура. [ 4 ] Виховання повинне носити характер культуровідповідності і загальнолюдського виховання, не будучи становим і шовіністичним. Людина — моє ім'я, німець — прізвисько"». [ 3 ] Дитина не просто «натура» — частина природи, яку вихователь покликаний розвивати («природне виховання»), але і вираз певних соціально -історичних умов життя і відповідної людської культури. Розглядаючи виховання як історичне явище стан культури кожного народу, тобто середовища, в якій формується кожна людина, слід також розглядати в її природно — історичному русі. Принцип культуровідповідності, таким чином, виходить з того, що у вихованні необхідно брати до уваги умови місця і часу, в яких народилася людина або в яких йому доведеться жити, одним словом, всю сучасну культуру в широкому сенсі слова, особливо культуру країни, що є батьківщиною учня.

У педагогічній думці першої половини XIX  в. теоретична і практична діяльність Ф. А. В. Дістервега являла собою поворот до нового розуміння багатьох педагогічних проблем. [ 8 ]

[[Категорія:НародилисьУродженці 29 жовтняЗігена]]